"Телеграф" з'ясував, чи є різниця між ставленням до ЛГБТ в Україні та Росії.
У грудні 1991 року Україна першою на пострадянському просторі порушила питання декриміналізації гомосексуалізму. Верховна Рада легалізувала добровільні одностатеві стосунки, відмовившись від прийнятої раніше каральної радянської політики. Адже в СРСР на державному рівні гомосексуалізм був визнаний психічною хворобою.
І хоча нинішнє ставлення до ЛГБТ-спільноти в Україні різниться від підходів 30-річної давнини — гомофобія залишається серйозною проблемою.
"Телеграф" вирішив дізнатися, яке становище посідають сексуальні меншини в Україні, де вороже ставлення до ЛГБТ залишається реальністю і які середньовічні закони проти геїв і лесбійок приймають у Росії.
Мотивуючий фактор
Попри задекларований у Конституції європейський вектор руху та пов’язані з ним реформи, Україна ще далека від законодавчого усунення дискримінації та юридичного захисту прав сексменшин.
Річ у тім, що одностатеві пари в Україні досі не можуть укладати шлюби, а тяганина з подоланням цієї проблеми може нести репутаційні ризики для України перед Радою Європи. Це цьому наголошувала ініціаторка законопроєкту про одностатеві шлюби, нардепка від "Голосу" Інна Совсун. За її словами, відсутність такої можливості є сигналом для європейських країн, що "наша держава не здатна належним чином захистити права людини".
Нагадаємо, 13 березня 2023 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств", який передбачає можливість оформлення стосунків для різностатевих та одностатевих пар. У такому разі партнери отримуватимуть статус членів сім'ї першого ступеня спорідненості.
У першу чергу така можливість важлива для військових. Адже сьогодні в разі поранення чи смерті в одностатевих парах людина не зможе відвідати партнера в лікарні, дізнатися стан чи забрати тіло. Мова також йде і про пільги, які держава гарантує лише законним чоловікам і дружинам загиблих чи поранених військових.
За різними дослідженнями, в лавах ЗСУ служить близько 50 тисяч геїв та лесбійок. І навіть попри токсичну маскулінність армійського середовища, ЛГБТ-військові рідко стають об'єктами ненависті та дискримінації.
Під час прийняття на службу в українську армію рекрутів не питають про сексуальну орієнтацію, адже вона ніяк не впливає на здатність нести службу. Крім того, акцентування уваги на цій ознаці вже було б дискримінацією.
(Не)толерантність влади
Однак несприятливий для європрогресу України момент полягає в тому, що сьогодні щонайменше Луцька міська рада прирівнює представників ЛГБТ-спільнот до педофілів та наркоманів. Відповідне звернення місцева влада зареєструвала у березні 2023 року.
За словами луцької депутатки Алли Жупанюк, легалізація одностатевих шлюбів є "абсолютно неприпустимою, бо це суперечить чинному Сімейному кодексу і призведе до неминучого агресивного навʼязування гендерної ідеології", яка буцімто є аморальною.
Втім, не всі такі заяви отримують офіційне схвалення. Згідно зі звітом правозахисного ЛГБТ-центру "Наш світ", у лютому 2023 року ВР зняла з розгляду законопроєкт №3916 авторства відомого гомофобними ініціативами нардепа від "Слуги народу" Григорія Мазурашу. Він пропонував заборонити "пропаганду гомосексуалізму та трансґендерізму".
Також був знятий з розгляду проєкт постанови Верховної Ради №6473, внесений "слугою" Олександром Качурою, із закликом скасувати державну підтримку виробництва художнього кінофільму "Мій юний принц", який зачіпав ЛГБТ-тематику. Обидва документи не отримали "зелене світло" від парламентських комітетів.
Споконвічний ворог ЛГБТ — церква
Головним опонентом правової рівності для ЛГБТ-осіб залишаються провідні українські церкви. Вони дотримуються безкомпромісно ворожої позиції та відмовляються від діалогу і публічного обговорення цих питань.
Ще 2020 року почесний патріарх Філарет ПЦУ в телеінтерв’ю "4 каналу" назвав одностатеві шлюби причиною епідемії коронавірусу.
А в жовтні цього року у релігійний скандал втрапили письменник Сергій Жадан і співачка Христина Соловій. Вони зняли кліп у храмі св. Андрія у Львові і показали поцілунок одностатевої пари. Капелан ПЦУ назвав цей епізод антихристиянським.
Не визнають актуальності змін у суспільній думці щодо правової рівності ЛГБТ також консервативно-релігійні видання, що орієнтуються на УПЦ (МП).
— У наше життя знову намагаються проштовхнути настанови, що суперечать Богом даному порядку речей і взагалі здоровому глузду. І це саме зараз, коли у країні війна, — пише промосковська "Спілка православних журналістів" про легалізацію одностатевих шлюбів.
Бізнес і ЛГБТ-інтеграція
Підтримка бізнесом "нетрадиційних" орієнтацій потроху зростає. Підтвердженням цього став прайд-місяць, який тривав у травні-червні 2023 року. Тоді низка компаній розфарбували свої логотипи у веселкові кольори.
Водночас стриманою, але помітно недружньою, була реакція на прайд-місяць з боку найбільшої приватної поштової компанії "Нова пошта".
Правозахисний ЛГБТ-центр "Наш світ" стверджує, що адміністратори соцмереж "Нової пошти" видаляли запитання користувачів про ставлення компанії до ЛГБТ-осіб і навіть блокували найбільш активних із них.
Під ще більший шквал критики потрапила ІТ-компанія Soft.ua. В оголошенні про прийом на роботу серед вимог до кандидатів було вказано "непричетність до ЛГБТ-руху".
Після того, як керівництво компанії зрозуміло, що такі вимоги прямо суперечать чинному законодавству і можуть призвести до притягнення до адміністративної чи навіть кримінальної відповідальності, це оголошення видалили з сайту робочих вакансій.
Судочинство
На жаль, особистими антипатіями іноді керуються українські правоохоронні органи. Так, райсуд на Житомирщині вже понад два роки розглядає кримінальну справу про катування небінарної людини.
Попри те, що обвинуваченим у тяжких злочинах (катування, побої, грабіж) інкримінують злочини, за які передбачене суворе покарання, вони не перебувають під вартою, не з'являються на судові засідання і навіть виїжджають за кордон під час воєнного стану, що призводить до постійного перенесення засідань.
Як зазначає правозахисний ЛГБТ-центр "Наш світ", жахливий злочин стався у квітні 2020 року на околиці Житомира: тоді група молодиків цілу ніч знущалися з жертви тільки через її ґендерну ідентичність.
Ситуація зі справою залишається незмінною з моменту початку судового розгляду у березні 2021 року. Цей і подібні йому випадки, які, на превеликий жаль, не рідкість, викликають у ЛГБТ-спільноти велику недовіру до правоохоронної та судової системи.
Ситуація в Росії
5 грудня диктатор РФ Володимир Путін підписав пакет законів, що забороняють "пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин" і "пропаганду зміни статі та педофілії".
Нові норми забороняють т.зв. "пропаганду" ЛГБТ в будь-яких товарах, що продають у Росії — фільмах, книжках, рекламних роликах, матеріалах у медіа та аудіовізуальних сервісах.
Поправки вводять у Кодекс про адміністративні правопорушення РФ штрафи до 400 тисяч рублів для громадян і до 10 мільйонів рублів — для юридичних осіб. А іноземцям ще й загрожуватиме депортація.
Не тільки Росія
2023 року, коли цивілізований світ повністю визнав права представників ЛГБТ, президент Уганди Йовері Мусевені підписав закон про смертну кару або довічне ув'язнення за гомосексуальність, "вербування, просування та фінансування" одностатевої "діяльності".
За даними The Guardian, до 2014 року в Уганді, яка є досить консервативною християнською країною, вже діяв подібний закон, який передбачав довічне ув’язнення за гомосексуальність.
Попередня версія закону викликала широку міжнародну критику і була анульована Конституційним судом 1 серпня 2014 року. Звісно ж, навіть після скасування закону представники ЛГБТ продовжували жити в страху осуду та насильства.
За підрахунками The Guardian, у 72 країнах одностатеві стосунки досі карають законом. З них у восьми — передбачена страта.
В Ірані, Судані, Саудівській Аравії та Ємені так вчиняють відповідно до законів шаріату. Те ж саме стосується деяких районів Сомалі та північної Нігерії. А в Сирії та Іраку смертні вироки виконують недержавні організації, зокрема "Ісламська держава".
Натомість найкраща підтримка прав ЛГБТ — у Швеції та Нідерландах. За рейтингом Єврокомісії, абсолютна більшість жителів цих країн підтримують ті ж права для геїв, лесбійок та бісексуальних людей, що і для гетеросексуальних людей.
Яким буде місце України в цьому рейтингу — велике запитання. Але нам усім разом жити в модерновій європейській країні.