Росія використовує полонених як політичну зброю проти України — Politico

РФ намагається розпалювати напруженість в українському суспільстві. 

Останній великий обмін полоненими між Україною та РФ відбувся у серпні, але українські родини отримують дзвінки від військовополонених, яких утримує Росія, з проханням вийти на акції протесту проти українського уряду. РФ використовує військовополонених як політичну зброю проти України, пише Politico.

Востаннє 35-річна Валентина — мати двох дітей з Чернігова, бачила свого чоловіка Сергія незадовго до повномасштабного вторгнення Росії.

Сергій потрапив у полон 24 лютого минулого року. Його підрозділ охороняв Чорнобильську атомну електростанцію, коли на неї напали росіяни. Під час відступу зі станції та решти Київської області наприкінці березня, війська РФ забрали з собою Сергія та 167 інших військовополонених.

Відтоді дружини полонених солдатів отримували від них звістку лише один раз - коротку записку: "Я живий, все гаразд", надіслану більш ніж через півроку після того, як вони потрапили в полон.

Як і тисячі інших родичів українських військовополонених, Валентина зв'язалася з українською владою та Міжнародним Комітетом Червоного Хреста (МКЧХ), написала чотири листи, але жодних повідомлень про долю Сергія не було. Однак 29 листопада жінка відповіла відеодзвінок у Viber.

"Це був Сергій. Ми говорили лише три хвилини. Мені не дозволили поставити йому запитання. Як тільки я намагалася, він хитав головою і просто говорив "ні". Натомість продовжував казати: "Валя, йди, ускладнюй життя Києву. Київ не хоче нас брати назад". Потім він вибачився і завершив розмову, пообіцявши передзвонити, якщо буде можливість”, - згадує жінка. 

Представник українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко повідомив Politico, що інші сім'ї отримували подібні дзвінки від солдатів, яких утримують росіяни.

"Людина більше року не мала звісток від родича, а тут він дзвонить і каже, що живий. Що росіяни готові його обміняти, але Україна нічого не робить. Останнім часом ці дзвінки стали масовими. Тому ми зрозуміли, що це кампанія з метою викликати недовіру до влади", - сказав Яценко.

Це різка зміна політики у порівнянні з першим роком повномасштабної війни, коли обидві сторони регулярно обмінювалися полоненими. Загалом, за даними українських військових, під час 48 обмінів з російського полону повернулися 2 598 людей. Однак останній великий обмін відбувся 7 серпня.

"Це  дійсно сповільнилося через причини з боку Російської Федерації, але на це є дуже конкретні причини", - заявив президент України Володимир Зеленський.

Відмова Росії від обміну військовополоненими, схоже, спрямована на розпалювання напруженості в українському суспільстві, де невдоволення Зеленським зростає після невдалого контрнаступу, а настрої стають похмурими, оскільки критично важлива допомога від США гальмується в Сенаті, тоді як Угорщина блокує підтримку від ЄС.

Валентина вважає, що її сім'я, як і інші військовополонені, стали інструментом у політичній грі.

"Вони так добре починали, так багато обмінювали. Але потім раптом все припинилося. Я думаю, що росіяни хочуть дискредитувати нашу владу. Люди виснажені, а родичі військовополонених втрачають самовладання. Вони хочуть посіяти хаос", - каже жінка.

Наразі Росія утримує понад три тисячі українських військовослужбовців і близько 28 тисяч цивільних, за даними офісу українського омбудсмена та Міністерства з питань реінтеграції. Однак реальна цифра може бути ще більшою.

"Наприклад, деякі з тих, хто перебуває в полоні, досі не підтверджені. Ці люди досі вважаються "зниклими безвісти", хоча у нас є інформація, що вони можуть перебувати у полоні", - сказав Яценко. 

Україна не каже, скільки росіян перебуває в полоні, але зараз будується другий табір для військовополонених. 

"Я б сказав, що під час контрнаступу Україні вдалося збільшити фонд обміну військовополоненими, який і так був великим через те, що обміни не відбувалися. Але ми готові прийняти всіх російських військових, які воюють в Україні, якщо вони вирішать здатися", - сказав Яценко.

Україна заявляє, що поводиться з військовополоненими відповідно до міжнародних правил і звинувачує Росію у жорстокому поводженні з її полоненими.

"Понад 90 відсотків військовополонених, яких ми опитуємо після повернення, кажуть, що до них застосовували тортури, їх позбавляли повноцінного харчування та сну. Людей змушують випалювати татуювання або споживати лише російську пропаганду. Їм не дозволяють спілкуватися з родичами”, - сказав Яценко.

Росія, тим часом, наполягає, що нібито добре ставиться до військовополонених. Уповноважена з прав людини в РФ Татьяна Москалькова 30 листопада відвідала 119 українських військовополонених і заявила, що вони нібито утримуються в умовах, які відповідають міжнародним стандартам.  

"Багато з них повідомили, що компетентні органи Росії дозволили їм зателефонувати родичам", - йдеться у заяві Москалькової, опублікованій наступного дня після того, як Валентина отримала відеодзвінок від свого чоловіка.

Москалькова повідомила, що зараз ведуться переговори з українською стороною про можливість взаємних візитів.

Представники Міжнародного Комітету Червоного Хреста відвідують військовополонених по обидва боки фронту - на сьогодні вони відвідали 2300 з них. Але Росія не повністю відкрила свої об'єкти для зовнішньої інспекції, а МКЧХ інституційно обмежений у можливості критикувати країни через побоювання щодо обмеження доступу.

Оскільки великі обміни полоненими заморожені, єдиний спосіб, яким полонені солдати можуть повернутися додому - це неформальні обміни між командирами на полі бою.

"На жаль, такі спорадичні обміни не можуть замінити обміни на державному рівні", - сказав Яценко.

Україна сподівається підштовхнути Кремль до відновлення обмінів завдяки зростанню кількості російських військовополонених.

Раніше повідомлялося, що Росія планувала запустити на своїх пропагандистських каналах хвилю дезінформації про причини призупинення обмінів військовополоненими, щоб звинуватити Україну та своїми заявами дестабілізувати ситуацію всередині українського суспільства, аби посіяти недовіру до державних органів, які займаються організацією обмінів полоненими.