Транспортна система Києва: чого їй бракує для зручного сполучення двох берегів міста

Олександр Сергієнко розмірковує над покращенням транспортного сполучення у столиці.

У Києві третина містян живе на лівому березі міста, а 4/5 населення працюють на правому. Відтак кілька сотень тисяч людей щодня подорожують туди-сюди. Якою мала б бути транспортна система, аби ці подорожі були максимально зручними, пояснив Олександр Сергієнко у статті «Куди їде Київ? Чи загрожує столиці транспортний колапс».

«В Києві вулично-дорожня мережа розбудовувалася в автомобілецентричній парадигмі, за «совка» треба було довго чекати в черзі, щоб купити автомобіль, тож проєктувальники Південного та Подільського мосту у 70–80-х роках у божевільному маренні не могли уявити, що в Києві буде мільйон авто! Звідси їх пропускна, скажімо правильно, нездатність», – пише автор.

Тому, за його словами, вже очевидно, що розірвати трамвайне сполучення з лівим берегом було поганою ідеєю. Однак відновити його можна, лише після капітального ремонту моста Патона.

Так само очевидно, як зазначив Сергієнко, стало і те, що місто має перейти до людиноцентричної парадигми транспортної системи. А щоб це зробити, пише автор, у Києві треба інтенсивно розбудовувати мережі громадського транспорту, за прикладом розвинутих країн.

«Є рекомендації Світового банку щодо побудови 27,4 км нової тролейбусної мережі, але для цього потрібно 466 (!) нових тролейбусів, що є нереальною фантазією. Є пропозиції побудови 16 магістральних коридорів (через усе місто) для «легкого метро», його вартість становить 80 млрд грн (у довоєнних цінах), а це – річний бюджет Києва! Тут, як і з прокладанням нових трамвайних ліній, виникає дилема – прокладати рейки посередині вулиці, як зазвичай, що створить незручності для людей і авто, чи вздовж тротуарів, де вони «конфліктуватимуть» із тими ж автомобілями?», – зазначив Сергієнко.

Автор переконаний, що прокладання наміченими транспортними коридорами трамвайних магістралей є економічно недоцільним. Адже це потребує рейкових шляхів і контактних мереж, тобто значних фінансових витрат. 

«Набагато дешевше пустити цими траєкторіями автобуси, не прив’язані до рейок і дротів, а ще краще — електробуси, хоча це також затратний проєкт — вони набагато дорожчі й для них потрібні багатомісні станції зарядки та відповідні електричні потужності. В такому разі їм треба забезпечити виділені смуги на дорогах і організувати рух у режимі експреса принаймні в години пік. Усі означені проблеми – без готових рішень, у мене їх просто нема. Зрозуміло лише одне – шукати їх влада та громада міста мають разом», – додав Сергієнко.

Нагадаємо, кожного дня громадським транспортом користуються 1,4 млн пасажирів. Крім того, згідно з даними Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, щодня Києвом рухається 1,1 млн авто. Якщо, як пише автор, припустити, що пасажир є лише в кожному другому авто, то в приватному транспорті пересувається 1,65 мільйона людей. Отже, в Києві по буднях переміщається 2 мільйони людей.