Без цього не вижити, – медіаексперт назвав важливий момент у спілкуванні влади з народом

Органи влади публікують свої рішення, а народ може вплинути на ті чи інші постанови. Детальніше про важливість спілкування уряду з суспільством та "маркетингову" демократію Володимира Зеленського розповів 24 Каналу медіаексперт та політичний консультант Олексій Ковжун.

Чим важливий зв'язок уряду та суспільства

Ковжун наголосив, що провів важкі розмови із західними журналістами, політиками та громадами експертного суспільства щодо виборів в Україні. Вони казали, що їх необхідно провести, бо європейці та американці захищають в Україні свободу й демократію. Водночас демократія – це процедура, згідно з якою вибори повинні відбутися.

Наступні чергові парламентські вибори мали б відбутися у жовтні 2023 року, а президентські – навесні 2024 року. Однак дія на території України правового режиму воєнного стану унеможливлює проведення виборів.

"Я відстоював думку, що вибори – це холодна громадянська війна. Коли замість того, щоб говорити про щось цікаве та приємне, ми виявляємо, що підтримуємо різних політиків. На період виборів у нас можуть погіршитися відносини, навіть якщо ми друзі або родичі – це під час війни абсолютно неприпустимо", – зауважив медіаексперт.

Тоді поважні західні чоловіки й жінки казали, що це створює ризик авторитаризму. Однак Україна не підтримує такий формат, ця "кнопка" не активна на нашій "клавіатурі". Це знову й знову підтверджує зворотний зв'язок уряду з суспільством. Адже влада повинна чути людей, щоб залишатися владою.

"Я щасливий, що наш уряд та Офіс Президента розуміють, що без цього зворотного зв'язку нам не вижити. У нас не працює класична історія "сказали, то йдіть робіть". Якщо нас не чують – нам неприємно. І якщо неприємно багатьом, може стати ще комусь неприємно. Тож, цей зв'язок зберігається і він є важливим запобіжником проти авторитаризму, а також випуском "пару", що утворюється в часи відсутності ясних і зрозумілих політичних процесів", – наголосив політичний консультант.

Про "маркетингову" демократію Зеленського

Президент України Володимир Зеленський, а в минулому успішний артист, дуже чутливий до сигналів із залу. Він пильнує, чи любить його аудиторія та як відгукується на його дії. В Офісі Президента досліджують думки та настрої щодо того чи іншого запитання, і намагаються коригувати свої рішення й поведінку, виходячи з даних, які отримують зі закритих опитувань.

Це абсолютна перевага. Це можна назвати "маркетинговою демократією". Тобто, коли проводиш заміри й розумієш, чого люди хочуть насправді: хочуть цього, але цього нема, гаразд; хочуть цього, але це поки неможливо; а це ми можемо зробити, тому зробімо; це виклик на довіру, давайте відставимо; це рішення неприємне, але треба його ухвалювати, давайте його якось пояснювати,
– сказав Олексій Ковжун.

Попри це, "маркетингова" демократія – це не ідеальний засіб управління державою. Теж саме свого часу казав експрем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль про "представницьку" демократію. Однак наразі немає кращих способів керування тією чи іншою країною.

Під час воєнного стану неможливо запровадити "представницьку" демократію, коли громадяни обирають політиків, які захищають їхні інтереси. Водночас зворотний зв'язок у "маркетинговій" демократії залишається оптимальним у такі складні часи.

Новини України

• У вівторок, 19 грудня 2023 року, президент України Володимир Зеленський дав велику пресконференцію за підсумками року. Говорячи про ситуацію на фронті, очільник держави наголосив, що Росія не досягла жодної зі своїх цілей в Україні впродовж поточного року.
• Наприкінці листопада 2023 року Україна прискорила будівництво фортифікаційних споруд на ключових напрямках. Передусім мовиться про Авдіївський, Мар'їнський та інші напрямки на Донеччині. На Харківщині – це Куп'янський напрямок, також оборонна лінія Куп'янськ – Лиман.
• Опісля цього Кабінет міністрів на позачерговому засіданні 7 грудня виділив понад 788 мільйонів гривень на фортифікаційні укріплення та розмінування територій.
• Верховна Рада на засіданні 8 грудня в цілому прийняла закон, який виокремлює Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру в окремий орган прокуратури, однак в рамках цього законопроєкту не скасувала повністю скандальні "правки Лозового".