Підсумки 09.01: Забезпечення фронту і вбиті діти

Зеленський зібрав на Ставку командувачів основних напрямків фронту; В Україні 520 дітей загинули внаслідок збройної агресії Росії. Кореспондент.net виділяє головні події вчорашнього дня.

Станом на ранок 9 січня 2024 року за офіційною інформацією ювенальних прокурорів через війну, яку розпочала Росія, 520 дітей загинули та понад 1191 отримали поранення різного ступеня тяжкості, – йдеться в повідомленні. В Офісі генпрокурора наголошують, що це лише задокументовані випадки, а насправді загиблих і поранених дітей значно більша.

Президент Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки верховного головнокомандувача. Він назвав цю Ставку “важливою” і наголосив, що в ній очно брали участь командувачі основних напрямків та операцій. Зеленський зазначив, що на засіданні систематизували поточні та майбутні контракти, допомогу від партнерів, власне виробництво – зокрема, відкриття нових ліній. Також обговорювали тему протиповітряної оборони.

Державне бюро розслідувань заявило, що нардеп, якого підозрюють у службовому підробленні документів для виїзду за кордон, постане перед судом. Зокрема, ДБР у співпраці з СБУ встановило, що депутат надав хибні відомості як обґрунтування виїзду за кордон – супровід батька на лікування. Насправді нардеп поїхав на відпочинок, його батько виїхав за кордон окремо від нього і повернувся в Україну набагато раніше за Дубінського. За кордоном народний депутат встиг двічі відвідати Італію, а також Хорватію та Іспанію. 

Служба безпеки України заявила, що разом із НАБУ розкрила масштабну корупційну схему на Одещині, учасники якої за хабарі дозволяли ухилянтам уникнути мобілізації. Як повідомили в СБУ, у Білгороді-Дністровському міськрайонному суді Одеської області за хабар у $3500 можна було “купити” рішення, яке дозволяло військовозобов’язаним уникнути мобілізації та виїхати за кордон. Спецслужби вважають, що до схеми були причетні працівники суду та посередники.

Після публікації у ЗМІ Міністерством оборони було ухвалено рішення стосовно розірвання договорів, укладених у Міністерстві оборони. Про це проінформував заступник міністра оборони Віталій Половенко. Пізніше Половенко у  повідомив, що у Міноборони залишився тільки один чинний контракт з фірмами, афілійованими з родиною Гринкевичів. Він діє з 1-го січня по 1 квітня і передбачає постачання харчування військовим у Миколаївській та Херсонській областях. Його розривати поки що не будуть, але візьмуть під посилений контроль.

Видання Bloomberg змоделювало наслідки ймовірного вторгнення Національно-визвольної армії Китаю в Тайвань. За підрахунками видання, воно обійдеться світовій економіці у $10 трлн, що відповідає приблизно 10% світового ВВП й затьмарює удар від війни Росії проти України, пандемії COVID та світової фінансової кризи. Для оцінки впливу на ВВП, журналісти використовували набір моделей з урахуванням удару по постачаннях напівпровідників, перебоїв у судноплавстві у регіоні, торгових санкцій та тарифів, а також на фінансові ринки.

Президент Володимир Зеленський поговорив телефоном з президентом Польщі Анджеєм Дудою. Він  подякував за підтримку Польщею відкриття переговорів про членство України в ЄС та обговорив із Дудою забезпечення фінансової та політичної підтримки Києва з боку Євросоюзу. Також президенти обговорили прийдешній саміт НАТО у Вашингтоні й оборонну співпрацю, зокрема приєднання Польщі до спільної декларації лідерів “Групи семи” про безпекові зобов’язання для України.

Національна комісія з реабілітації реабілітувала українсько-вірменського режисера Сергія Параджанова через 50 років після політично вмотивованого вироку від влади СРСР.

Сергій Параджанов – українсько-вірменський режисер, сценарист, художник. Народився у Тбілісі, Грузія, а до України потрапив за розподілом після навчання у виші. 1973 року влада СРСР звинуватила Сергія Параджанова в “українському націоналізмі та гомосексуалізмі” та засудила на 5 років таборів суворого режиму. Після звільнення з в’язниці Параджанову заборонили мешкати в Києві, тому він оселився в Тбілісі. Помер у 1990 році від раку легенів, незадовго після того, як переїхав до Вірменії та отримав можливість працювати на “Вірменфільмі”.