Рада підтримала євроінтеграційний законопроєкт про доброчесне лобіювання

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про доброчесне лобіювання, який є однією з євроінтеграційних вимог.

За відповідний законопроєкт №10337 проголосували 309 народних депутатів, повідомили нардепи Ярослав Железняк, Ірина Геращенко та Олена Шуляк, передає hromadske.

Урядовий законопроєкт «Про доброчесне лобіювання» зареєстрували у Верховній Раді 14 грудня.

Законопроєкт визначає:

• термінологію у сфері лобіювання;
• права та обов’язки суб’єктів лобіювання;
• методи впливу та правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання;
• створення Реєстру прозорості, власником та адміністратором якого є Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК);
• порядок реєстрації у Реєстрі прозорості, винятки з нього та доступ до нього (відкритий і безплатний);
• звітність суб’єкта лобіювання, що вноситься до Реєстру прозорості;
• механізми контролю за діяльністю суб’єктів лобіювання шляхом моніторингу дотримання законодавства з питань лобіювання.

Ірина Геращенко назвала запропоновану редакцію документа «контраверсійною» та зазначила, що він має справедливу критику від неурядових організацій, бо може створити перешкоди для діяльності громадських організацій, які займаються адвокацією та організацією публічного обговорення суспільно важливих питань.

Депутатка додала, що в законопроєкті лобізм як професійна оплачувана діяльність не відмежований від діяльності громадських організацій.

• Читайте також: Громадські організації закликали владу доопрацювати законопроєкти про лобізм, — заява

Ярослав Железняк повідомив, що не голосував за законопроєкт, але обовʼязково подасть правки до другого читання, щоб «трошки врегулювати політичний вплив різних представників і радників Офісу президента».

Він зауважив, що хоча ухвалення закону про лобізм справді є однією з вимог ЄС, такого закону немає в країнах Євросоюзу. «І дивна історія, як воно зʼявилося… виникло як альтернатива закону про олігархів, який ЄС вважає поганим і рекомендував не впроваджувати», — пише Железняк.

Утім, для ухвалення переговірної рамки щодо вступу в ЄС Київ повинен провести ще частину реформ. Зокрема, серед необхідних реформ є прийняття закону, який врегулює лобіювання за європейськими стандартами, як частину антиолігархічного плану дій.

Іншою вимогою було ухвалення нового закону про права нацменшин, який Верховна Рада вже ухвалила 8 грудня. Це альтернативний законопроєкт, який враховує оцінки Ради Європи і погоджений усіма парламентськими фракціями. 

Щодо виконання цих та інших пунктів Єврокомісія надасть звіт у березні 2024 року.

Фото: Верховна Рада