Вчені визначили фактори, які підвищують ризики важкого ковіду в дітей

На перших етапах пандемії COVID-19 вважалося, що діти легше переносять захворювання, ніж дорослі, однак поява "Омікрону" дещо змінила ситуацію.

Про це йдеться у статті, опублікованій News-Medical.Net і присвяченій дослідженню, яке провели німецькі вчені на матеріалі даних про захворюваність дітей на коронавірус у Німеччині протягом 2020–2022 років.

Німецьке товариство дитячих інфекційних захворювань (DGPI) зібрало дані про 7 375 дітей віком від 1 до 17 років, які потрапили до лікарень з важкою формою COVID-19 за цей період. Серед них 7 341 дитина була госпіталізована до лікарень Німеччини, а решта – до лікарень Австрії.

"Відповідно до звітів попередніх досліджень, у більшості дітей з інфекцією SARS-CoV-2 розвинулися легкі симптоми. Як наслідок, діти та підлітки мали нижчий рівень госпіталізації та госпіталізації у відділення інтенсивної терапії порівняно з дорослими", – йдеться у статті.

Проте після появи штаму "Омікрон" суттєво зросли показники госпіталізації немовлят.

"Цей висновок узгоджується з попереднім дослідженням, проведеним у США, яке виявило збільшення госпіталізації немовлят і зменшення госпіталізації підлітків через інфекцію SARS-CoV-2. Примітно, що багато госпіталізацій у дитячому віці, ймовірно, були спричинені вжитими профілактичними заходами, а не фактичною тяжкістю захворювання", – зазначають дослідники.

Основні групи ризику

Головною метою вивчення даних про перебіг коронавірусної хвороби у дітей, госпіталізованих в Німеччині та Австрії, було визначення основних факторів, які збільшують ризик госпіталізації. Отримані результати змусили вчених дещо змінити своє уявлення про вплив на перебіг ковіду тих чи інших хронічних захворювань. Зокрема, за часів ранніх штамів коронавірусу суттєвими факторами ризику були визначені ожиріння та трисомія (наявність зайвої хромосоми, яка викликає синдроми Дауна, Едвардса та Патау). Однак після того, як домінуючим штамом став "Омікрон" та його різновиди, виявилося, що ці фактори не впливають на тяжкість перебігу хвороби.

Загалом, як виявили німецькі дослідники, найвищий ризик госпіталізації до відділень інтенсивної терапії мали підлітки віком від 12 до 17 років. Другою за величиною групою ризику були діти віком від 1 до 4 років.

Також за допомогою двомірної моделі вчені визначили перелік хронічних станів та захворювань, які збільшують ризик важкого перебігу COVID-19 у дітей. Зокрема, це:

• рецидивуючий обструктивний бронхіт;

• серцева недостатність;
• легенева гіпертензія;
• артеріальна гіпертензія;
• психомоторна загальмованість;
• вроджені захворювання нирок;
• епілепсія;
• цукровий діабет.

"Отже, наявність цих факторів необхідно враховувати при розробці лікувально-профілактичних заходів для дітей і підлітків для їх захисту від COVID-19", – йдеться у статті.

Вакцинація та лікування

Нагадаємо, що методи щеплення та лікування дітей від коронавірусної хвороби мають свою специфіку: зокрема, дітей від 5 до 12 років в Україні вакцинують лише спеціальною "дитячою" вакциною Comirnaty від Pfizer-Biontech. Нею робиться як первинний курс щеплення, так і бустерний. Насамперед бустерні дози рекомендовані дітям, які мають серйозні хронічні захворювання.

Для лікування дітей від COVID-19 також слід обирати препарати, створені з урахуванням особливостей дитячого віку. Одним із таких препаратів, доступних на українському ринку, які може порадити лікар, є дитячий сироп "Флавовір". Це противірусний засіб прямої дії на основі флавоноїдів – біоактивних речовин рослинного походження. Флавоноїди ефективно блокують розмноження вірусів. Завдяки цьому сироп "Флавовір" використовується для лікування COVID-19, грипу та інших гострих респіраторних інфекцій у дітей.