Низка посадовців, які були учасниками сепаратистських рухів на сході України та з’їзду у Сіверськодонецьку у 2004 році, нині обіймають посади у владі. Про це йдеться у розслідуванні проєкту «Схеми» (Радіо Свобода).
Журналісти проаналізували архівні документи — матеріали закритої кримінальної справи за «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України» і реконструювали події того часу,
Нинішній керівник секретаріату Конституційного суду України Віктор Бесчастний у 2004 році був одним з ініціаторів скликання надзвичайної сесії облради для голосування за так званий референдум «щодо надання Донецькій області статусу республіки в складі федерації».
Тепер секретаріат, який очолює Бесчастний, перевіряє усі звернення до Конституційного суду і вирішує, виносити їх на розгляд чи ні. Тоді ж Бесчастний був головою комісії з питань депутатської діяльності, етики, правової політики, законності та правопорядку Донецької облради. Його підпис стоїть під зверненням депутатів облради на ім’я тодішнього голови Донецької облради Бориса Колеснікова.
Як свідчить пояснювальна записка, Бесчастний обґрунтував депутатам необхідність проведення цього «референдуму». Він також погодив проєкт рішення Донецької облради про проведення «референдуму» 5 грудня 2004 року та про зразок бюлетеню. Його підпис під документами 2004 року і нинішній, вже у статусі керівника секретаріату Конституційного суду, збігаються.
У коментарі журналістам Бесчастний заперечив свою участь у подіях того часу. «Я від цих питань відмовився. Я не приймав ніяких рішень», — сказав він.
Проєкт рішення про референдум погодив також Олександр Зац — на той час заступник голови Донецької обласної ради, сьогодні член Національного олімпійського комітету України. У 2022 році, під час повномасштабного вторгнення, як повідомляло NGL.media, він виїхав за кордон як волонтер і не повернувся. Зв’язатися з ним журналістам не вдалося.
Нинішній суддя Харківського окружного адмінсуду Владислав Єгупенко був у складі виконавчого комітету, створеного 26 листопада 2004 року на надзвичайній сесії Харківської облради, який мав перебрати усю повноту влади від Києва.
У той час він був депутатом Харківської обласної ради і керував міліцією на харківській Південній залізниці. Депутати цієї ради того ж дня ухвалили рішення про перепідпорядкування міліції в області й залізниці, телебачення, зупинили перерахування коштів до держбюджету. У коментарі журналістам Владислав Єгупенко сказав, що деталей уже не пам’ятає, але «був проти усіх рішень».
Нинішній депутат Київської міської ради Олександр Попов у 2004 році був одним зі спікерів на з’їзді у Сіверськодонецьку, на якому закликали створити «Українську південно-східну республіку». Відповідно до стенограми з’їзду, він у статусі міського голови Комсомольська (тепер — Горішні Плавні) привітав кандидата у президенти Віктора Януковича з перемогою і пообіцяв йому підтримку.
У коментарі журналістам він пояснив, що і досі вважає, що той з’їзд був «за розвиток України». «Я точно можу сказати, що ніякого антидержавного підходу, чи якогось бачення проти України не було. Навпаки», — сказав депутат.
Журналісти нагадують, що наступного дня після Сіверськодонецького з’їзду і рішення Донецької облради про проведення референдуму, СБУ відкрило кримінальну справу за статтею «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». У 2006 році ця справа була закрита, а усі обвинувачення зняті.
Загалом, як пишуть журналісти, у новому спецпроєкті «Схеми», базуючись на архівних документах, реконструюють події кінця 2004 року, вказують на роль Москви і тодішньої Адміністрації президента в організації Сіверськогодонецького з’їзду, називають учасників тих подій і показують, до чого призвела безкарність.
Ілюстрація: «Схеми»
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.