11 лютого відзначають Міжнародний день жінок і дівчат у науці. Згідно зі статистикою ЮНЕСКО, частка жінок у науковому світі доволі низька – лише 30%. Дані, зібрані в українському вченому середовищі, є більш прогресивними. Україна посідає 12 місце з 41 європейської країни з одним із найвищих показників жінок серед усіх науковців – 45%.
Багато українських дослідниць зробили значний вплив на світову науку. Ukraine Now розповідає про українок, які вписали своє ім’я в історію науки навіть попри репресії "совєтів".
Валентина Радзимовська (13 жовтня 1886 – 22 грудня 1953)
Валентина Радзимовська була відомою біологинею та засновницею української школи фізіологів і біохіміків. Вона закінчила медичний факультет Київського університету, а згодом стала професоркою Київського медичного інституту (нині Національний медичний університет імені Богомольця). Радзимовську не оминули радянські репресії. Проявляючи активну проукраїнську позицію, вона входила до Лубенського гімназіального гуртка Революційної української партії та Київського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. У вересні 1929 року Радзимовську заарештували за сфабрикованим звинуваченням "в участі в українській підпільній контрреволюційній організації – Спілці визволення України". Репресії та арешти не завадити їй опублікувати близько 70 робіт з біохімії, патофізіології, психоневрології та педіатрії. Вона займалася також дослідженням туберкульозу та його лікування у дітей. Після Другої світової науковиця переїхала до США.
Ніна Мороженко (13 березня 1928 – 10 липня 2009)
Будучи астрономом, геліофізиком, доктором фізико-математичних наук, Ніна все своє життя присвятила вивченню будови Сонця та космічних процесів які впливають на більшість сфер людської діяльності. Її дослідження про сонячні протуберанці були одними з перших у світі. Вони проклали шлях для багатьох інших дослідників у різних країнах. 30 років свого життя, з 1958 по 1988 рік, Мороженко присвятила роботі в Головній астрофізичній обсерваторії АН УРСР.
Катерина Ющенко (8 грудня 1919 – 15 серпня 2001)
Науковий шлях Катерина розпочала у 1946 у Львівській філії київського Інституту математики АН УРСР, де отримала важливі результати в галузі теорії імовірності. Їй вдалося довести теорему щодо законів багатовимірних стійких динамічних розподілів. Результати її кандидатської дисертації стали класичними в квантовій механіці. Катерина Ющенко була науковицею з комп’ютерних та інформаційних досліджень. Вона розробила адресну мову програмування – основу для більшості програм, якими ми зараз користуємося. Ющенко належала до групи вчених, які керували першим комп’ютером у континентальній Європі, розробленим у 1950-х роках.
Ніна Вірченко (народилася 5 травня 1930 року)
Ніна Вірченко – визнаний експерт в математиці, членкиня математичних товариств у різних країнах. У 1948 році у віці 18 років її засудили до 10 років таборів – за "український націоналізм". Була реабілітована в 1954 році, захистила кандидатську дисертацію та докторську. Повернувшись після заслання за сфабрикованими обвинуваченнями, Нина працювала і продовжувала навчання попри постійні обшуки та допити держбезпеки, які тривали аж до 1990 року. Надія Вірченко написала понад 500 наукових праць, перекладених багатьма мовами світу. Її широкі наукові інтереси включають теорію змішаних крайових задач, узагальнені аналітичні функції, інтегральні перетворення, сингулярні диференціальні рівняння з частинними похідними, спеціальні функції, історичні та математичні методи тощо.
Марина Вязовська (народилася 2 грудня 1984 року)
Відома українська науковиця нині працює у Швейцарському федеральному технологічному інституті, раніше займалася науковими дослідженнями в в Берлінській математичній школі та Берлінському університеті Гумбольдта. У 2016 році вона отримала престижну нагороду, Премію Салема, яку щороку вручають молодим дослідникам за видатний внесок у науку. Цю нагороду Марина отримала за проривну роботу над створенням найщільніших кульових упаковок 8 і 24 розмірів за допомогою модульних форм. Марина вирішила проблему, над якою інші вчені працювали 400 років. Марина Вязовська – друга жінка в історії, що отримала Медаль Філдса (2022) за "елегантне розв'язання частини 18-ї проблеми Гільберта – задачі про пакування куль у 8-вимірному просторі".
Ольга Броварець (10 жовтня 1986 – 14 липня 2022)
Життя талановитої української науковиці обірвалося дуже рано. Ольга здобула славу завдяки своїм роботам у галузі біофізики. Її відкриття проливають світло на механізми розвитку раку та інших хвороб, викликаних мутаціями. Наприклад, у 2017 році вона знайшла спосіб, яким парам хромосом з мутаціями вдається "обдурити" ДНК і інтегруватися в спіраль, що викликає рак.
Раніше OBOZ.UA розповідав про п'ять найвідоміших науковців світу, які зробили вклад в розвиток науки та загальну історію людства.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.