"Мені треба бути сильною". Марічка Падалко зізналася, як змінився її чоловік-військовий за два роки великої війни

Чоловік телеведучої Марічки Падалко з перших днів російського сторгнення стоїть на захисті країни. Журналістка зізналася, як змінився Єгор Соболєв за два роки великої війни.

За словами Марічки, вона не відчуває змін, однак сам чоловік відзначає для себе, що став більш жорстким. Про це телеведуча телеканалу "1+1" розповіла в інтерв'ю OBOZ.UA.

"Я особливо не помічаю, що Єгор змінився, але він каже, що став злішим, – каже Марічка Падалко. – Швидше – для себе, тому що стосовно родини, якихось побутових речей – він дуже спокійний. Мені здається, що поки це не критично. І він усвідомлює, що треба буде над цим працювати після Перемоги".

Тележурналіст і колишній нардеп Єгор Соболєв доєднався до тероборони ще до початку великої війни – підписав контракт із ЗСУ. 24 лютого 2022 року став на захист країни. Брав участь у звільненні Київської області, згодом бійця перекинули на схід та південь України.

"Я не дуже люблю в думках повертатися в день 24 лютого 2022 року, – каже Марічка Падалко. – Це був мій робочий тиждень на "Сніданку з "1+1", тому прокидалася дуже рано. Звернення Путіна про оголошення війни побачила ще вдома. Зателефонувала водію на студію, щоб забрав мене раніше. І тільки закінчила швидко збиратися, почула вибухи… Приїхала на роботу, прийшов Єгор Гордєєв і сказав, що ми просто йдемо в ефір: без суфлерів, без запланованих напередодні сюжетів".

Марічка Падалко зізнається, що за два роки великої війни теж змінилася: "Стало важко знаходити моменти, щоб почуватися щасливою, відчувати радість. Цю навичку я втратила. Думаю, це пов'язано не лише з тим, що мій чоловік перебуває на фронті, а от – загалом. Раніше мені легко було відчути радість від найменших речей, зараз – ні, навіть коли до цього є всі умови. Ще я стала прагматичнішою, але не вважаю, що це сила. Мені здається, що сила якраз у відчайдушних вчинках".

Однак телеведуча знаходить мотивацію, щоб жити далі, в наступному: "Перше – це усвідомлення того, скільки вже покладено на нашу майбутню Перемогу. Зневірюватися не можна і опускати руки – теж. Тому для мене найбільша мотивація – це пам'ять про тих людей, які віддали життя за нас. Друге – в мене є діти, які бачать майбутнє тільки в Україні й дуже вболівають за те, щоб тут усе було добре. Ну і третє: я – опора і підтримка для чоловіка, і мені треба бути сильною".

Інтерв’ю з іншими дружинами військових, які перебувають на службі в ЗСУ, читайте тут.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!