Раніше президент Росії Володимир Путін публічно натякнув, що був би не проти обговорення питання про завершення війни в Україні на його умовах. Ці умови окреслено в проєкті мирного договору, складеному російськими та українськими перемовниками 15 квітня 2022 року.
Видання The Wall Street Journal опублікувало тези з 17-сторінкового документа.
У документі йдеться про те, що Україна має бути постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках (НАТО, – Ред). Також окупований Крим має залишитися у складі Росії, а Збройні сили України слід скоротити і не оснащувати за підтримки Заходу. Але консенсусу в цій угоді не досягли. Тим паче військове становище України покращилося, та й Захід став постачати озброєння Києву.
Сьогодні Україна рішуче заявляє, що ні про які мирні переговори з РФ не може бути й мови, поки Путін не виведе свої війська. Президент Володимир Зеленський вважає, що заморожування бойових дій лише дасть Росії час зміцніти, переозброїтися і з новою силою атакувати Україну.
Аналітики ж заявляють, воєнна перемога будь-якої зі сторін стає все більш недосяжною.
Що РФ вимагала в проєкті договору
- Україна може вступити до Євросоюзу, але не можна буде вступати у військові союзи, такі як Організація Північноатлантичного договору (НАТО).
- Збройні сили України скоротять – 85 000 військовослужбовців, 342 танки й 519 артилерійських систем. Україна вимагала – 250 000 військовослужбовців, 800 танків і 1900 одиниць артилерії.
- Росія хотіла, щоб дальність дії українських ракет була обмежена 40 км.
- Не можна ввозити західне озброєння.
- Окупований Кримський півострів залишиться під впливом РФ і не вважатиметься нейтральним.
- Російська мова мала б функціонувати нарівні з українською в уряді та судах. Київ не погоджувався.
- Питання про майбутнє східної частини України, яка є окупованою з 2014 року, не було включено до проєкту. Нібито воно мало вирішуватися на особистих переговорах Путіна і Зеленського. Але така зустріч не відбулася.
Гаранти договору
Гарантами договору мали виступити низка держав: США, Велика Британія, Китай, Франція і Росія.
Ці країни зобов’язувалися захищати нейтралітет України в разі порушення договору. Але при цьому гаранти мали б розірвати інші договори та угоди, що суперечать постійному нейтралітету України, зокрема про двосторонню військову допомогу.
Міжнародні гарантії безпеки не поширюватимуться на Крим і Севастополь.
Росія хотіла додати Білорусь як гаранта, а Україна – Туреччину.
Нерозв’язані питання
Зокрема, залишалося незрозуміло, що станеться, якщо Україна зазнає нападу.
Росія хотіла, щоб усі держави-гаранти домовилися про заходи у відповідь, що означає, що єдина відповідь буде малоймовірною, якщо агресором виступатиме сама Росія.
Україна ж хотіла, щоб у разі нападу на неї, український повітряний простір було закрито. Це означає, що країни-гаранти мали б запровадити безпольотну зону і надати зброю. Але це не підтримала російська сторона.
Росія вимагала, щоб Україна відмовилася від юрисдикції Міжнародного кримінального суду, який розглядає воєнні злочини, але українські парламентарі з цим не погодилися. Вони також не стали ратифікувати пункт про скасування всіх взаємних санкцій.
Путін готовий до діалогу?
Російський диктатор в інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону заявив, що готовий до діалогу. При цьому Путін стверджує, що Україна нібито під тиском Заходу відмовилася від першого шансу на мир.
Семюел Чарап, аналітик з Росії з американського аналітичного центру RAND, вважає, що бажання Москви до перемовин може ослабнути, якщо вона побачить, що західна допомога Україні затримується, а російські війська домагаються нових успіхів на полі бою.
Західні чиновники попереджають, колосально дорога війна не похитнула максималістські цілі Путіна: зміну уряду в Києві, щоб створити державу, що підкоряється волі Кремля.
За даними аналітичного центру Chatham House, з моменту свого вторгнення на схід України та анексії Криму 2014 року Росія порушила понад 400 міжнародних договорів і конвенцій.
Слід зазначити, що в червні 2022 року двосторонні переговори повністю припинилися.