Боротьба України проти Росії вступила в нову фазу. Українські безпілотники вражають російські нафтові об’єкти на глибині до 2 тисяч кілометрів.
Про це повідомляє Blomberg.
Зазначено, що цього року було успішно атаковано щонайменше дев’ять великих нафтопереробних заводів РФ. За деякими оцінками, на даний момент зупинено 11% загальної потужності країни-агресора.
– Оскільки конфлікт на лінії фронту змінився на користь Москви, кампанія безпілотників стає ключовим елементом оборони України — як за символікою, так і за стратегічними цілями, – вказує агентство.
Такі удари дають Києву можливість проникнути вглиб російської території та завдати шкоди промисловості, що має вирішальне значення для воєнних зусиль Кремля, забезпечуючи як постачання палива окупційним військам, так і потік нафтодоларів.
Водночас незважаючи на те, що кампанія з дронами стала історією успіху для української армії, вона є потенційним джокером для світових ринків і західних союзників Києва. Останніми днями міжнародні ціни на нафту неухильно зростають на тлі побоювань, що атаки, які наразі завдали значної шкоди, одного разу можуть зруйнувати великий експортний об’єкт.
Вплив на РФ ударів по НПЗ
До середини лютого атаки безпілотників пошкодили п’ять нафтопереробних заводів. Відразу після цього Росія на півроку заборонила експорт бензину, щоб забезпечити достатні внутрішні поставки напередодні сезонного підйому попиту.
– Українські лідери, схоже, відчувають, що навіть якщо вони продовжуватимуть оборонятися, вони повинні мати можливість продовжувати завдавати болю Росії, – сказав Пітер Шредер, колишній старший аналітик з питань Росії в ЦРУ США.
За його словами, те, що починалося як значною мірою символічна спроба, зокрема минулорічна атака безпілотників на Кремль, перетворилося на “узгоджену кампанію з завдання шкоди стратегічній цілі”.
Bloomberg
Як Україні вдалось виробити дрони для атак
За словами виробників дронів, які розмовляли з Bloomberg, цей успіх прийшов непросто. БпЛА повинні були бути сконструйовані таким чином, щоб подолати складні російські можливості постановки перешкод, використовуючи навігацію на місцевості або візуальне позиціонування, що не потребує жодних електронних засобів зв’язку після запуску.
Окрім того, їм потрібно працювати на відстані до 1000 кілометрів, а також нести достатньо великий вибуховий вантаж, щоб завдати значної шкоди об’єктам, які були побудовані, щоб бути стійкими.
Друга хвиля
Українська кампанія безпілотників показує, що Київ не обмежується виключно лінією фронту, а також виконує свої завдання на морі та глибоко в тилу ворога, сказав Bloomberg 12 березня голова СБУ Василь Малюк.
Того ж дня почалася друга хвиля атак дронів, що пошкодили деякі з найбільших нафтопереробних заводів Росії — НОРСІ у Нижньому Новгороді та Рязань під Москвою. Незважаючи на кілька спроб, безпілотник не зміг завдати удару по нафтопереробному заводу Сургутнафтогазу в Кіришах, ключовому об’єкту на узбережжі Балтійського моря, що виробляє паливо переважно на експорт.
Як вплинуть удари на ціни
Шквал атак викликав стрибок цін на бензин і дизельне паливо на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі, хоча вартість пального на заправних станціях у Росії мало змінилася.
РФ, можливо, доведеться перенаправляти більше сирої нафти на експорт через вплив на темпи її переробки, казав перший заступник міністра енергетики РФ Павло Сорокін.
За межами Росії нафтовий ринок продемонстрував лише скромну реакцію на атаки безпілотників, незважаючи на статус країни як великого експортера.
Ситуація може змінитися, якщо українським безпілотникам вдасться вивести Кіриші з ладу, потенційно закривши виробництво близько 150 000 барелів на день дизельного палива, призначеного в основному для експорту. Нафтові ринки можуть відчувати ще більше хвилювання, якщо Київ почне націлюватися на основні російські термінали експорту нафти в Балтійському чи Чорному морях.
– Якби Україна хотіла посилити свій тиск на доходи РФ від нафтопереробки, вона б націлилася на ключову інфраструктуру терміналів для експорту в портах Приморськ або Новоросійськ. Однак це призведе до подальшого тиску на відносини із західними союзниками, оскільки вплив на світові ціни на нафту та нафтопродукти буде суттєвим, — сказав Марк Вільямс, директор з досліджень у консалтинговій компанії Wood Mackenzie Ltd.
На даний момент українська кампанія безпілотників зосереджена виключно на економічному впливі на Росію — перешкоджанні здатності країни переробляти сиру нафту на паливо та зношенню її ППО.
Використання дронів у війні
Атаки БпЛА – це, по суті, нова форма війни на виснаження, коли ці системи розгортаються у величезних обсягах проти стратегічних об’єктів, зявив Серра-Мартінс із американської компанії Terminal Autonomy.
– Безпілотники розроблені як недорогі та одноразові, тобто ракети з російських систем протиповітряної оборони можуть коштувати в 40 разів дорожче, ніж літак, на який вони націлені. Навіть якщо безпілотники будуть збиті, це все одно економічний виграш, – сказав він.
Атаки також мають психологічну мету, сказав інший виробник безпілотників, який побажав залишитися анонімним. Пропаганда Москви намагається змусити своїх громадян забути, що нація перебуває у стані війни, але довгі черги на АЗС перенесуть реальність конфлікту в їхнє повсякденне життя.
Безпілотники стають дедалі важливішим елементом у військовій стратегії України, але вони не можуть замінити сучасну зброю НАТО, наголосили кілька відомих бізнесменів, які допомагають фінансувати їх закупівлю.
Київ змушений покладатися на ці безпілотні апарати, тому що його союзники не бажають надавати ракети великої дальності, здатні знищувати цілі в глибині Росії, побоюючись ескалації.
На додачу до цього, багатомісячна затримка американської військової допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів США в Конгресі призвела до того, що Україні дедалі більше бракує навіть основних боєприпасів, таких як артилерійські снаряди.
– Кампанія проти російської енергетичної інфраструктури показує, що Київ може продовжувати завдавати певного болю. Але навряд чи це матиме стратегічний вплив на хід війни, — сказав Шредер, колишній аналітик ЦРУ, який зараз є помічником старшого наукового співробітника Центру нової американської безпеки у Вашингтоні.
Як далі розвиватиметься кампанія БпЛА
Більш ніж через два роки після вторгнення Росії в Україну, з військовими невдачами на лінії фронту та коливанням підтримки з боку західних союзників, успіх українських атак на нафтопереробні заводи свідчить про те, що кампанія безпілотників триватиме.
– Ці тижні продемонстрували багатьом, що російська військова машина має вразливі місця, які ми можемо досягти за допомогою нашої зброї. Україна тепер завжди матиме ударну силу в небі, – сказав президент Володимир Зеленський 16 березня.
З кожним місяцем цього року у збройних силах Києва буде все більше безпілотників, які будуть діяти на території Росії, сказав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
– Це буде безпрецедентна кількість дронів дальньої дії, – зазначив він.
Атаки на НПЗ у Росії
У ніч на 13 березня безпілотники атакували одразу три нафтопереробних заводи – у Рязані, Кстово (Нижньогородська область) та Кіришах (Ленінградська область).
Bloomberg писав, удари по НПЗ на території Росії паралізували 12% нафтопереробних потужностей країни-агресора.