Страх перед обмеженим простором – фобія, що здатна серйозно псувати якість життя. Тоді людина панічно боїться ліфтів, примірочних, метро, автобусів, літаків, бомбосховищ, що вже й казати про тісну «трубу» апарата МРТ. Психіатри підкреслюють: клаустрофобія - це не «нерви» і не вигадана хвороба, а ще додають, що з початком війни кількість захворювань збільшилась. Про її причини в сучасному суспільстві, про те, як з нею боротися - у матеріалі Коротко про.
Психічний наслідок травматичного досвіду
Серце калатає, починає паморочитися голова, важко дихати, пітніють долоні. А в голові тільки одна думка: «Я зараз помру». Такі симптоми можна отримати, лише зайшовши у ліфт або опинившись у апараті МРТ. Люди з клаустрофобією відчувають панічний страх в обмеженому просторі. І це можуть бути не лише стіни - навіть людні ряди ринку чи супермаркету або ж у простора кімната, у якій зачинені двері. І кількість людей, які відчувають ірраціональний страх у таких місцях, зростає.
- Пов’язуємо це з війною в Україні, - розповідає Коротко про психіатр Валентина Огінок. – Візьміть до уваги, що українці певний час проводять в бомбосховищах. А наші укриття переважно це невелике підвальне, темне приміщення, в якому часто забагато людей. Відсутність свіжого повітря, денного світла, страх невідомості, вибухів, втрати здоров’я, смерті – все це запускає певні процеси в організмі людини. Також багато людей, які постраждали від війни, втечі, страждають від пов’язаних з цим психічних наслідків, в тому числі і від клаустрофобії, яка серйозно псує повсякденне життя.
Психіатри наголошують, що клаустрофобія з’являється у людини з певних причин. Це може бути травматичний досвід війни чи дитинства (наприклад, якщо дитина губилася у багатолюдному місці). Або ж у тих дорослих, які в юному віці випадково замкнулися у хаті чи шафі. А ще лікарі беруть до уваги спадковість: часто в тих дітей, у яких хтось з батьків страждав на клаустрофобію, з’являються певні симптоми. Цікавий факт: клаустрофобія різна, і кожна людина матиме свої унікальні тригери та реакцію на них.
Для людини з клаустрофобією піднятися на літак – це вже перемога. Фото: mygbhp.com
Антидепресанти разом із психотерапією
Шалений, дикий, незрозумілий страх – це перша емоція людини-клаустрофоба в обмеженому просторі. Організм перебуває у постійному напруженні, адже мозок дає тілу команду «Небезпека!». З часом періодичний страх може стати постійним і виснажуватиме організм. До того ж з’являються панічні атаки, які можуть захопити людину не лише в замкненому приміщенні, а будь-де, навіть тоді, коли немає видимої причини.
Психіатри називають такі основні симптоми клаустрофобії:
- підвищена пітливість;
- прискорене серцебиття;
- запаморочення;
- сухість у роті;
- пришвидшене дихання;
- нудота;
- задуха.
З набором таких симптомів треба не зволікати, а записуватися на прийом до психіатра. Так, клаустрофобію можна перебороти. Важливо правильно діагностувати наявну проблему та підібрати адекватне лікування.
Перш за все, психіатр встановить ступінь клаустрофобії за спеціальними шкалами. А вже опісля призначає лікування. Зазвичай комбінують медикаментозний варіант із психотерапією. Перше – це антидепресанти та релаксанти, яких не варто боятися, але які лише знижують симптоми, не вирішуючи основної проблеми. А от подолати фобію допоможе грамотна психотерапія з фахівцем. Це довго (потрібно від 15 сеансів), дорого (один сеанс – від 1000 грн), але дієво.
Також пацієнт матиме й «домашнє завдання» з вправ на релаксацію: глибоке дихання, медитація, фізичні навантаження. Усе це допоможе сконцентруватися на власних відчуттях, побороти нудоту, контролювати симптоми фобії.
Звісно, чимало порадників пробують допомогти людям з фобією обмеженого простору порадами на кшталт «не думай про мале приміщення», «правильно дихай», та «попий води». Тому наголошуємо: прислухайтеся до порад фахівців, які мають освіту та досвід у психіатрії.
Під час МРТ-обстеження людина з клаустрофобією уявляє себе в пастці величезних машин. Фото: premierimaging.org
До речі
Під час МРТ розв’язуйте математичні задачі
Що робити тим людям, які мають клаустрофобію, але й потребують МРТ-обстеження? Та ж безпечна «труба», де розміщується людина, може довести клаустрофоба до істерики та навіть втрати свідомості, адже він уявляє себе в пастці величезних машин.
В таких випадках треба обов’язково проконсультуватись з лікарем, дізнатися, які є способи зниження тривоги на момент обстеження. До речі, при тяжкій клаустрофобії протипоказано робити МРТ закритого типу (у тому самому «тунелі»).
Якщо МРТ-обстеження не оминути, лікарі радять:
- ознайомитися з обладнанням заздалегідь. Багатьом людям інколи достатньо для заспокоєння побачити машину та зрозуміти, як вона працює;
- випити заспокійливе;
- мати підтримку близької людини. Думка про те, що в кімнаті очікування є хтось з рідних, може допомогти почуватися в безпеці під час процедури;
- складати плани. Плануйте як підете після обстеження до кав’ярні на каву, що готуватимете на обід чи вечерю, як виходитимете з клініки – думайте про це, щоб відволіктися від процедури;
- рахувати у зворотному порядку від 100. А можна й математичні задачі подумки розв’язувати – це також допомагає відволіктися;
- отримувати повідомлення від медиків. Зазвичай медперсонал час від часу перевіряє стан пацієнта. Тому можна попросити робити таку перевірку частіше. І хай повідомлять про половину шляху обстеження, так буде легше дочекатися завершення процедури.