Сучасна медицина виходить з позиції, що в людському тілі немає нічого зайвого чи випадкового, тому видаляти органи чи їх частини потрібно тільки у крайньому разі. Але так було не завжди. Наприклад, у СРСР масово видаляли людям мигдалики (їх ще називають гландами).
Операцію нерідко робили навіть без анестезії, наносячи людині ще й глибоку моральну травму. OBOZ.UA розбирався, звідки з’явилась така практика і чому зараз від неї відмовились і проводять операцію вкрай рідко за дуже чіткими показаннями.
Як в СРСР видаляли мигдалики
Мигдалики – це такі невелички залозисті утворення у глотці. Якщо вони запалюються, виникає стан, який в медицині називають тонзилітом. Нерідко він переходить у хронічну форму і створює постійне джерело запалення у горлі. У хворого виникає сильний дискомфорт, біль, затруднюється дихання та ковтання.
В СРСР, щоби не витрачати даремно час та кошти, вважалось за краще просто видалити цей орган. Його зараховували до неважливих і найменше запалення називали прямим показанням до операції.
Економили не тільки на лікуванні тонзиліту, але й на видаленні мигдаликів. Пацієнту не давали навіть місцеву анестезію. Біль, який виникає при операції, вважали стерпним, і заставляли людину переносити процедуру без зайвих препаратів. Якщо дорослі ще могли дати собі із цим раду, то дітей доводилось прив’язувати до спеціального крісла. Батьків при цьому виганяли з кабінету, щоби не заважали. Або робили операцію просто у дитячому садку чи школі конвеєрним методом. В будь-якому разі дитина лишалась сам-на-сам із лікарями, болем та страхом і нерідко отримувала важку психологічну травму, яка на все життя відвертала її від медицини. Операції з видалення мигдаликів робили сотнями тисяч на рік.
Чому мигдалики видаляли так масово
Значний стрибок у розвитку медицини, який припав на першу половину ХХ століття, змусив лікарів вважати, що вони знають про людське тіло усе. Хоча насправді це було геть не так – вчені досі не розгадали всіх загадок тіла. Але на той час це призвело до того, що деякі органи, значення яких медики до кінця не розуміли, стали вважати зайвими. Сталось так, зокрема, з мигдаликами та апендиксом.
А оскільки СРСР вважав себе прогресивною державою, то відповідні "передові" практики запроваджували і в медицині. Тому людям профілактично видаляли "непотрібні" органи. До того ж це дозволяло уникнути призначення працівникові зайвого лікарняного, якщо у нього станеться загострення тозиліту чи станеться апендицит.
Слід зазначити, що цей підхід практикували і на заході. Але там від нього дуже швидко відмовились, зрозумівши, що користі такі процедури приносять менше, ніж завдають шкоди. А от у Союзі масове видалення мигдаликів практикували практично до самого його розпаду.
Чи справді мигдалики такі непотрібні?
Сучасна медицина розглядає цей орган, як перший бар’єр, який зустрічає інфекцію в організмі. І набряк – це лише симптом. Насправді у мигдаликах під час запалення у великій кількості починають виділятись лейкоцити – клітини, що відповідають за імунну реакцію. З одного боку тіло справді зазнає певного дискомфорту, горло червоніє і болить, з іншого – у цей же час в організмі відбувається інтенсивна боротьба з інфекцією. Мигдалики намагаються не дати бактеріям чи вірусам спуститись нижче і потрапити до легень.
За статистикою, люди з видаленими мигдаликами значно частіше страждають на застудні захворювання і мають вищий ризик розвитку пневмонії. Тобто відповідна операція не знижує, а суттєво підвищує захворюваність.
У сучасному світі операція з видалення гланд все ще існує. Але призначають її у випадку складного гнійного запалення чи при інших станах, що серйозно загрожують здоров’ю людини.
Раніше OBOZ.UA розповідав, яким напоєм у СРСР намагались лікувати безліч хвороб, і в чому він справді може бути корисним.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.