Отримавши сучасний протез, і надалі зможе допомагати фронту: у Львові вчиться ходити відомий волонтер

Волонтер, який виготовляє для ЗСУ “бандеромобілі”, потрапив до Центру Незламні після того, як в у ДТП втратив ногу.

Упродовж трьох останніх місяців чоловіка виходжують спеціалісти Національного реабілітаційного Центру.

Нагороду отримав, перебуваючи на реабілітації

Під час лікування та відновлення у Львові Олександра Вихованця знайшла нагорода. За внесок волонтера у перемогу Президент України Володимир Зеленський відзначив творця “бандеромобілів” державною нагородою – медаллю “За працю та звитягу”.

Олександру Вихованцю – 35 років. Він із міста Радивилів, що на Рівненщині. У мирний час працював на місцевому підприємстві та виготовляв запчастини для легкових авто.

На початку повномасштабного вторгнення пішов у військкомат, втім йому відмовили – за станом здоров’я.

Та чоловік прагнув хоч якось допомагати тим, хто боронить Україну. Взявся волонтерити. Спершу на трасі Київ-Чоп готував та роздавав їжу жінкам та дітям, які тікали від війни.

Їхні “бандеромобілі” чекають на фронті

Згодом разом з однодумцями почав виготовляти для військових знамениті нині “бандеромобілі”.

З-поміж іншого команда Олександра обладнує ці унікальні броньовані авто турелями – установками для кріплення кулемета.

Майстри розробили їх власноруч із підручних матеріалів. За два роки повномасштабної війни радивилівські механіки передали захисникам уже 400 броньованих та устаткованих турелями “бандеромобілів”.

– Коли привозиш нашим хлопцям автівку на передову, відчуваєш шалене натхнення, особливо, коли дізнаєшся, що саме твоя машина врятувала життя не одному воїну, – говорить Олександр.

Торік у жовтні волонтер гнав на нуль у Донецьку область черговий “бандеромобіль”. Однак дорогою потрапив у ДТП, внаслідок якої втратив ліву ногу.

– Для мене це не втрата. Втрата – це у хлопців на нулі. А в мене так – легке поранення, – віджартовується Олександр.

Тож до Центру Незламні волонтер потрапив з бажанням якнайшвидше відновитися, стати на протез та повернутися до волонтерства.

Протез роботі не перешкода

У хірургічному відділенні йому почистили рану від інфекції та сформували куксу. Коли рана загоїлася, за роботу змогли взятися протезисти.

Три тижні тому Олександра запротезували.

Завдяки наполегливій роботі з фізичними терапевтами, пацієнт досить швидко опанував ходьбу на тимчасовому протезі.

Зовсім скоро він отримає постійну штучну кінцівку.

Йому вже не терпиться повернутися до своєї команди майстрів-волонтерів, щоб більше “бандеромобілів” відправляти на фронт. Бо ці авто не лише рятують бійців, а й сіють паніку серед ворогів.

Джерело і фото: Перше медичне об’єднання Львова