США та союзники вступають у період ядерної невизначеності – The Economist

У США на перший план повертаються дебати щодо перспективи використання ядерної зброї. Все більше впливових американських мислителів вважають, що ядерне стримування стає все складнішим і може стати нестабільним. Суперництво між великими державами зросло, що робить інтенсифікацію ядерної конкуренції більш ймовірною. Угоди про контроль над озброєннями застаріли. На тлі зростаючої напруженості, яка допомогла привернути увагу до впливу ядерної зброї, що змінює світ, привид Дональда Трампа маячить над світом. Його повернення до влади може призвести до розриву американських альянсів, що спонукає союзників в Азії і Європі по-новому поглянути на власні ядерні можливості. Про це пише The Economist.

Програма ядерної модернізації Америки користується двопартійною підтримкою, але була завершена в іншу геополітично епоху 2010-х років. Однією із змін стало вторгнення Росії в Україну та використання Путіним ядерних загроз для стримування втручання Заходу. Ще одна причина полягає в тому, що зріс арсенал Китаю з менш ніж 300 боєголовок у 2019 році до 500 сьогодні та до 1000 до кінця десятиліття, заявив Пентагон. У результаті зростає занепокоєння, що Сполученим Штатам доведеться протистояти своїм двом основним ядерним суперникам, Росії та Китаю, одночасно.

Видання пише, що ядерні скептики стверджують, що ці виклики перебільшені. Арсенал США залишається вдесятеро більшим, ніж у Китаю. Війна в Україні також не є беззастережною підтримкою для збільшення кількості ядерних боєголовок. 

«Стратегічний ядерний баланс, схоже, не відіграє значної ролі в цій кризі. Прикметно, наскільки мало дискусій точилося навколо стану, готовності і чисельності сил двох найбільших ядерних держав», – зазначає Френсіс Гевін, історик ядерної енергетики з Університету Джона Гопкінса. 

Видання зазначає, що це може свідчити про те, що Сполучені Штати впораються, навіть якщо Росія і Китай переважатимуть її за чисельністю. Але скептики не здаються. У жовтні двопартійна комісія Конгресу, до складу якої входили чиновники, що працювали в адміністраціях Обами і Трампа, попередила, що «розмір і склад ядерних сил повинен враховувати можливість спільної агресії з боку Росії і Китаю». Сполучені Штати повинні мати можливість «одночасно стримувати обидві країни». Коротко кажучи, їй потрібен більший і різноманітніший арсенал.

Америка не може виробляти нові боєголовки у великих кількостях. Проте вона має арсенал приблизно 1900 одиниць ядерної зброї. Вона може приблизно подвоїти свій розгорнутий арсенал, «завантаживши» його в існуючі ракети та інші системи доставки. 

Росія може збільшити свій потенціал на 57%, додавши трохи менш як 1000 одиниць. Минулого року Росія вийшла з режиму інспекцій, передбаченого договором, що може бути знаком того, що дні договору злічені. Конгрес просить ВПС і ВМС практикувати завантаження додаткових боєголовок вже зараз – до 2026 року, коли закінчується термін дії договору. 

За оцінками американського аналітичного центру RAND Corporation, Росія має свої власні фінансові та матеріальні обмеження. Війна в Україні може коштувати їй 132 мільярди доларів до кінця цього року. У країні не бракує боєголовок. Але нові системи доставки запізнюються. 

Китай має більше фінансових можливостей, але нестача плутонію може обмежити його арсенал протягом наступного десятиліття або близько того. А поспіх у створенні зброї міг також призвести до «зрізання кутів», припускає Тонг Чжао, експерт Фонду Карнегі за міжнародний мир, посилаючись на повідомлення про несправні двері шахт і ракети, заповнені водою. Його нарощування також було розпочато до того, як економіка Китаю почала сповільнюватися минулого року. 

«Нинішня ядерна експансія Китаю, можливо, переходить усі межі», – каже Чжао. 

Підсумком усього цього є те, що будь-яка гонка озброєнь, швидше за все, буде повільною і зупиненою, а не швидкою і несамовитою.

Видання пише, що ситуація в Європі інша. На відміну від Азії, вона має дві локальні ядерні держави – Велику Британію і Францію. Британські сили стримування «приписані» до НАТО, що означає, що вони доступні Верховному головнокомандувачу об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, в той час, як Франція є більш невизначеною, кажучи лише, що її життєві інтереси мають «європейський вимір». 

На папері їхній спільний арсенал у 500 боєголовок, хоч і становить десяту частину російського, є достатнім для того, щоб знищити Москву і Санкт-Петербург, і не тільки. Проте більш уважний погляд на британський арсенал корисний для розуміння того, чому американську парасольку важко замінити.