Ексглава МЗС: Китаю потрібен залежний напівживий партнер, і допомагати Росії він буде до останнього

Останнім часом знову активізувалася китайська тема у ракурсі російсько-української війни. З боку США звучать заклики до КНР не допомагати РФ. Однак Пекін не просто допомагає, причому навіть в оборонному сенсі, про що свідчить безліч даних, він відкрито заявляє про зміцнення співпраці з Москвою. І досить зухвало відповідає на погрози з боку США з цього приводу.

Колишній глава Міністерства закордонних справ Володимир Огризко пояснив "Телеграфу" таку поведінку Китаю. За словами вітчизняного дипломата, у наших експертних колах існує думка, нібито Пекін може займати більш адекватну позицію у російсько-українській війні.

– На мою думку, думати так – велика помилка. Китаю потрібна Росія як другосортний, залежний, напівживий партнер. Тому КНР допомагатиме РФ у всьому, щоб ця недоімперія існувала. Ще одна причина – ці дві країни зараз є ідеологічними близнюками. У Китаї – тоталітаризм, у Росії – вже не просто тоталітаризм, а й російський фашизм, який зараз демонструє всю свою "принадність" на весь світ, – акцентує дипломат.

Враховуючи вищесказане, продовжує він, очікувати, що Пекін раптом захоче позбавитися такого васала, як Москва, не доводиться. А економічна залежність автоматично спричиняє політичну. Що зараз і відбувається між КНР та РФ.

За словами Володимира Огризка, сподіватися, що Пекін почне позитивно впливати на Москву – це видавати бажане за дійсне.

– І коли я читаю, що США звертаються до КНР з проханням вплинути на РФ, це виглядає не просто комічно, але навіть принизливо для такої країни, як Сполучені Штати. Якщо ти лідер, слід демонструвати лідерські якості та ухвалювати відповідні рішення. Чого, на жаль, з боку США останнім часом не спостерігається, – констатує ексглава МЗС.

Він вважає, що тема участі/не участі Китаю в прийдешньому Глобальному саміті миру явно перегріта і перевантажена хибними надіями.

– Швидше за все, Китай не візьме участі у цьому саміті. Просто тому, що він не зможе пояснити свою позицію щодо припинення війни. Тому що позиція ця (т. зв. "китайський мирний план") є не чітким покроковим планом набуття справедливого миру, а є набором гасел, — наголошує експерт. – Причому гасла не розшифровуються. І навіть за таким, здавалося б, правильним закликом, як дотримання територіальної цілісності, може ховатися не територіальна цілісність України в межах міжнародно визнаних кордонів, а "територіальна цілісність" у логіці РФ – з урахуванням захоплених українських територій.

Володимир Огризко резюмує: Китаю комфортно мати такого ослабленого партнера, як Росія, використовувати її енергетичні та сировинні ресурси, захоплювати її ринок та разом боротися проти "ненависного Заходу". Нам слід звикнути до думки, що КНР підтримуватиме РФ до останнього.