Реакція партнерів та історичний досвід: у Раді пояснили, чому відмовилися від демобілізації

Народна депутатка та заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук пояснила, чому з законопроєкту №10449 прибрали усі норми, які стосувались демобілізації. Про це відомо з її коментаря в ефірі телемарафону 12 квітня.

"Це непросте питання, воно торкається реальних життів, долі, але воно також торкається відповідальності й долі всієї держави й країни", — наголосила нардепка.

Кравчук розповіла, що під час обговорення законопроєкту начальник Генштабу ЗСУ Анатолій Баргилевич навів історичну паралель, коли Україна дозволила повну демобілізацію під час війни.

"Це була Українська Народна Республіка. Центральна Рада, відповідний орган як Верховна Рада тоді, прийняла закон про демобілізацію під час війни. Що було далі, ми всі знаємо. Україна програла більшовикам, територію України окупували й наслідком була не тільки втрата державності, але й мільйони людей, які загинули під час Голодомору, під час великого червоного терору", — зазначила парламентарка.

Вона підкреслила, що додавати норми про демобілізацію у першу редакцію законопроєкту було "дуже необдуманим кроком". З її слів, уряд дав "надії, які не були нічим підкріплені". Військове ж командування виступало проти повної демобілізації.

"Армія не може розійтися по домівках, коли ворог навпаки накопичує сили", — пояснила Кравчук.

Вона розповіла, що західні партнери також стежили за дискусіями щодо демобілізації. Зі слів нардепки, ухвалення відповідних норм стало б сигналом для союзників, що Україна "збирається здаватись".

"А для чого допомагати країні, яка збирається здаватись?", — додала вона.

Нагадаємо, боєць 47 ОМБр ЗСУ Микола Мельник розповів, скільки українців необхідно призвати, щоб стала можливою демобілізація.

11 квітня український командир Ігор Луценко попередив про загрозу, пов’язану з посиленням мобілізації та пустими обіцянками щодо демобілізації. З його слів, у війську побільшає випадків СЗЧ.