Процвітаючі в тіні екстравертів: психологи розповіли про найуспішніший тип характеру

Спектр особистості тонший, ніж проста дихотомія "інтроверт та екстраверт", заявляють психологи. Ідея бути виключно тією чи іншою людиною не відображає того, як більшість людей, що перебувають посередині, насправді сприймають життя. У цьому проміжному положенні перебувають амбіверти — термін, запроваджений психологом 1923 року, що описує тих, хто проявляє як інтровертні, так і екстравертні риси. Існує також термін омніверт, що позначає людей, які коливаються між цими типами поведінки, хоча його наукове обґрунтування не настільки однозначне, пише National Geographic.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Протягом десятиліть такі інструменти, як індикатор типів Майєрс-Бріггс, популяризували концепцію поділу особистостей на типи, поділяючи людей на два основні табори. Однак ці тести піддаються критиці за їхню наукову достовірність. Ден П. МакАдамс, професор Північно-Західного університету, стверджує, що особистість не буває чорною або білою, а існує в континуумі. Гнучкість у поведінці — звичайне явище, і надмірна фіксованість на своєму шляху може бути психологічно нездоровою. Деякі вчені зовсім доволі скептично ставляться до коливань між крайніми проявами інтровертної та екстравертної поведінки.

Останні дослідження підкреслюють складність цих рис. Наприклад, екстраверти й амбіверти загалом краще регулюють свій настрій, ніж інтроверти, а на соціальну поведінку можуть впливати нейронні системи винагороди, як пояснює Скотт Баррі Кауфман із Колумбійського університету. Однак екстраверти не завжди найбільш соціально активні. Їхня сила може полягати в підсвідомому наслідуванні під час взаємодії — до такого висновку дослідники.

Важливо Страх переговорів: 6 порад для інтровертів

Крім того, хоча екстраверти традиційно вважаються ідеальними лідерами, нові дослідження показують, що такі якості інтровертів, як інтелектуальне стимулювання та ініціативність, можуть бути настільки ж, якщо не більше, ефективними в керівництві. Це спростовує стереотип про те, що лідерство — доля екстравертів, і ще більше ускладнює уявлення про особистість, професійний успіх і психологічні портрети людей. Поняття "перевага амбіверта", відкрите Адамом Грантом з Пенсільванського університету в одному з досліджень, показує, що ті, хто вміє балансувати між екстравертною та інтровертною поведінкою, зазвичай досягають більшого успіху, наприклад, у продажах. Таке поєднання гнучкості в особистій взаємодії підкреслює ширше і всеосяжне розуміння того, що різні риси особистості можуть бути скоріше перевагою, ніж обмеженням, і що більшим їх спектром володіють люди, то більше вони взаємодіють одна з одною, даруючи нам унікальні риси.

Раніше Фокус писав, що ВООЗ визнало самотність небезпечною для здоров'я. Хоча багато хто з нас розглядає самотність як соціальний аспект нашого життя, останні дослідження показали, що вона впливає на наше фізичне здоров'я не менше за інші чинники.