День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні: історія

8 травня в Україні відзначають День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Це свято прийшло зміну Дню перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-45 років.

Історія свята

В Україні, як державне свято День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні було встановлено після прийняття 9 квітня 2015 року Верховною Радою закону № 2539 «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років».

До 2023 року це свято відзначали 9 травня, але минулого року президент України Володимир Зеленський підписав закон №9278 «Про День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років». Закон встановлює дату свята 8 травня.

Цього ж дня пам’ять загиблих у Другій світовій війні вшановує Європа та цивілізований демократичний світ загалом.

Під час Другої світової війни Україна зазнала великих втрат. За різними оцінками, загинуло від восьми до 10 мільйонів людей, з яких п'ять мільйонів – мирних мешканців. Близько 2,2 мільйона осіб було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратили житло. Повністю зруйнованими стали 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Вже третій рік поспіль в Україні триває війна, яку розв'язала Росія. Символом російської агресії стала літера Z, що нагадує нацистську свастику, використання якої вже заборонили у європейських країнах.

Російські терористи не дотримуються жодних норм та правил ведення війни. Ракетні та бомбові удари ворога пошкоджують об'єкти критичної інфраструктури та житлові будинки мирних мешканців. Окупанти влаштовують звірства у містах, які тимчасово займають. Там з'являються братські могили, в яких поховані тіла закатованих українців.

Може здатися дивним, але на третьому році війни ми не маємо навіть приблизного уявлення про перемогу, яке поділяла б більшість співгромадян. Точніше, маємо якесь загальне уявлення: «кордони 1991 року» або, краще, «руїни Кремля». Але ці уявлення — радше мрії, ніж раціональний план. Ми це усвідомлюємо — й самі страждаємо від цього. Нормальна людська свідомість опирається несправедливості. Детальніше про це – у статті Катерина Щоткіної «Де твоя перемога» на ZN.UA.