Народні гуляння не стихали цілий день
Друга світова війна…Цей термін, мов мітка на тілі історії, нагадує про жахливий, кривавий конфлікт, що розірвав світ на шматки. З 1939 по 1945 рік тривали запеклі бої, які охопили понад 60 держав, що становило близько 80% світового населення. Війна забрала від 50 до 85 мільйонів життів, серед яких понад 8 мільйонів українців.
8 травня 1945 рік стало вирішальним днем — пізно ввечері у передмісті Берліна був підписаний Акт про повну і беззастережну капітуляцію Німеччини, що став днем перемоги над нацизмом. У СРСР започаткували "Свято Перемоги" 9 травня.
"Телеграф" переповідає історію святкування Дня Перемоги у Києві.
Ніч 9 травня 1945 рік… Кияни зібралися біля гучномовців та затаїли дихання. О 2:15 пролунала довгоочікувана звістка про перемогу. Радості не було меж — гуляння не стихали впродовж всієї ночі. Вранці мовив Сталін. День оголосили вихідним, але, попри це, жителі Києва з радістю вийшли на роботу, де можна було почути радіо і поспілкуватися з колегами, поділитися радістю.
О 14:00 у столиці зібралося близько 200 тисяч киян на парад і демонстрацію, присвячені Перемозі.
Ймовірно, радянське керівництво непокоїлось, що після позитивних новин і перемоги, громадяни вимагатимуть кращого життя. Так, на нараді 27 травня 1945 року провідний ідеолог та нарком закордонних справ УРСР Дмитро Мануїльський зауважив: "Щоб не створити у населення враження, що все закінчено, треба, щоб статті відмічали, що це історична перемога радянських народів, але не треба розмагнічувати".
9 травня 1946 року Київ знову занурився у вир народних гулянь. Люди висипали на вулиці, щоб відзначити День Перемоги. У 1947 році кияни святкували 9 травня з естафетами та феєрверками.
Після 1947 року він втратив статус державного свята, фактично нічим не відрізняючись від Дня артилерії.
Протягом наступних десятиліть День Перемоги відзначали в приватному порядку. Ветерани в сімейному колі підіймати чарки, обережно згадуючи певні епізоди "окопної правди".
Лише у 1965 році, в контексті ідеологічної меморіалізації та міфологізації німецько-радянської війни, 9 травня знову стало вихідним днем. Тоді ж було проведено Другий парад Перемоги, але не в Києві.
У столиці меморіальні заходи 9 травня полягали в покладанні квітів до пам’ятника Невідомому солдату та хвилині мовчання, яку транслювали о 18.50 по всіх каналах телебачення і радіо СРСР. Також на вулицях люди дякували ветеранам і дарували квіти.
Так було і після розпаду Радянського Союзу. В Україні на День Перемоги традиційно вшановували пам'ять загиблих у Другій світовій війні. До військових меморіалів несли квіти.
Під час президентства Віктора Ющенка формат заходів зазнав зміни: о 9:00 розпочиналася урочиста хода ветеранів по Хрещатику, яку очолювали високопоставлені посадовці та супроводжував президентський оркестр. Через дві години розпочинався мітинг-концерт з вітальним словом президента України. Під час цього заходу також оголошувалася загальнонаціональна хвилина мовчання.
Але військової техніки на Майдані не було.
За роки незалежності військова техніка вперше була представлена на параді в Києві лише у 2010 році. За часів президентства Віктора Януковича, який втік до Росії після Революції гідності, святкування 9 травня нагадувало московське. Шоу та помпезний парад.
На Майдані зібралася вся "верхівка" країни, починаючи від мера міста до президента держави.
Близько 2,5 тисячі військових пройшли Хрещатиком з військовою технікою. У центрі Києва майоріли українські та радянські прапори. Діти танцювали перед ветеранами, після цього дарували їм квіти.
Під час параду, на протилежній стороні Хрещатика від глядацьких секторів, була встановлена сцена, звідки раз у раз давали салют. Хоча після деякого часу його видовищність зменшилася, але шумовий ефект залишався відчутним: свист і канонада, ймовірно, створювали атмосферу бойових битв.
На велике шоу зібралися тисячі жителів, гостей столиці та ветеранів війни.
У 2011 році відбувся просто "парад військової техніки".
У 2012 році замість параду був святковий концерт військових оркестрів.
У 2013 році все по класиці: парад, урочиста хода, салюти, комуністична символіка.
Серед символів Дня Перемоги використовувалася також георгіївська стрічка, яка наразі є символом російської агресії.
У 2014 році 9 травня припав на третій місяць російської окупації Криму та перший місяць Антитерористичної операції на Сході України. Тому місцеві влади більшості міст відмовилися від урочистих заходів через ймовірність провокацій. Зокрема святковий парад був скасований у Києві.
Починаючи з 2015 року, в Україні щорічно відзначається День пам'яті та примирення 8 травня. З 2016 року, замість "Дня Перемоги", відзначається "День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні".
Після початку повномасштабного вторгнення Росії, в Україні скасували 9 травня. Тепер є День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Він відзначається 8 травня та є вихідним днем.
Натомість 9 травня країна щорічно буде святкувати день Європи. Як зазначив президент Володимир Зеленський, "будемо вшановувати нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм".
Раніше "Телеграф" писав, як змінилося ставлення українців до 9 травня. Результати соціологічного дослідження.