Клепки вистачить до старості: вчені з’ясували, що потрібно робити, аби ваш мозок не підвів вас у старшому віці
Клепки вистачить до старості: вчені з’ясували, що потрібно робити, аби ваш мозок не підвів вас у старшому віці

Клепки вистачить до старості: вчені з’ясували, що потрібно робити, аби ваш мозок не підвів вас у старшому віці

Результати досліджень вас змотивують

Вчені з’ясували, вивчення яких мов буде кориснішим для мозку. Виявляється, що мова, яка найменше схожа на рідну стимулює когнітивні здібності людини на початковому етапі їх вивчення. Водночас мови, що близькі до рідної мають відкладений ефект і допомагають мозку ефективніше працювати за вищого рівня володіння такою мовою.

Результати дослідження були опубліковані у журналі "Bilingualism: Language and Cognition". Зазначають, що це ключ до сповільнення старіння.

"Старіння не можна уникнути чи зупинити, проте його можна сповільнити. Швидкість розвитку та час початку вікових змін у мозку залежить від когнітивного резерву людини – здатності мозку чинити опір наслідкам його старіння та зберігати оптимальний рівень роботи", — йдеться у статті.

Когнітивний ресурс людини вчені порівняли з накопичувальним рахунком у банку. Так, протягом життя ми "вкладаємо" у свій мозок знання, які надходять з різних джерел: освіта, спосіб життя, професійна діяльність та різні навички.

"У старшому віці, коли ресурсів мозку вже недостатньо для продовження звичної діяльності, він починає поступово використовувати "кошти" на рахунку когнітивного резерву. Чим більше коштів людині вдалося накопичити протягом життя, тим довше мозок зможе використати ці кошти й компенсувати свої згасаючі здібності", — кажуть вчені.

При цьому, різні дослідження показали, що вивчення та використання іноземних мов робить неабиякий внесок у формування когнітивного резерву та допомагає стримати процеси старіння.

Вчені припускають, що це відбувається внаслідок тісного зв'язку білінгвізму (володіння двома мовами) з виконавчою функцією мозку, що відповідає за пам'ять, увагу та мовний контроль. Різні мови одночасно активуються в мозку, і білінгви змушені постійно, швидко і безпомилково перемикатися з однієї мови на іншу, таким чином тренуючи систему когнітивного контролю.

Дослідники простежили, як змінюється мозок білінгвів залежно від того, наскільки рідна та нерідна мови відрізняються одна від одної. Споріднені мови вивчати легше, оскільки їх граматичний лад та лексико-семантична структура схожі на рідну мову. Наприклад, між українською та польською мовами лінгвістична дистанція набагато менша, ніж між українською та корейською.

У дослідженні взяли участь понад 60 добровольців із різних країн старше 60 років без психічних чи неврологічних порушень. Усі вони володіли англійською як іноземною. Експеримент проводився онлайн та складався з кількох частин.

Після кількох підготовчих етапів, де учасники мали заповнити велику анкету та скласти тест на рівень володіння іноземною мовою, почався головний експеримент.

"Учасники виконували флангову задачу Еріксена, яка традиційно використовується для оцінки концентрації уваги. Досліджувані бачать ряд із п'яти стрілок, центральна стрілка є ключовим стимулом. Бічні стрілки можуть вказувати в тому ж напрямку, що і ключовий стимул, у зворотному напрямку, або замість бічних стрілок можуть бути інші об'єкти (наприклад, тире). У відповіді учасник експерименту має вказати напрямок центральної стрілки, причому зробити це потрібно якнайшвидше", — розповідається у статті.

Як правило, зворотний напрямок стрілки вимагає більше часу на відповідь та активує функцію пригнічення, яка включається у білінгвів, коли потрібно зробити вибір між мовами.

Результати показали, що у людей, які володіють мовами більшої дистанції, час-реакція на варіант флангової задачі з різноспрямованими стрілками була краще, якщо вони тільки почали вивчати другу мову і недостатньо добре її опанували.

При цьому у людей, які володіють близькими мовами, відзначався зворотний ефект — прискорення часу-реакції спостерігалося в тому випадку, якщо вони добре володіли другою мовою.

"Ми виявили динамічний ефект білінгвізму на когнітивні функції людини залежно від близькості рідної та іноземної мов. Лінгвістична дистанція по-різному себе виявляє на стадії вивчення мови та на стадії контролю. Коли ви тільки починаєте вивчати мову, вам потрібна максимальна кількість зусиль, щоб запам'ятовувати нові слова, граматику, вимову. І чим більше мова не схожа на рідну, тим важче вам буде на початку навчання", — пояснює автор дослідження, науковий співробітник Інституту когнітивних нейронаук Федеріко Галло.

Але при цьому далекі мови набагато легше розрізняти та контролювати, щоб не допускати змішування мовних систем. Тому, коли людина досягає достатнього рівня володіння, корисний ефект від вивчення далеких мов починає поступово згасати.

При цьому, у випадку з мовами меншої дистанції від людини не потрібно великих зусиль для освоєння лексики та граматики, проте система мовного контролю в мозку повинна працювати постійно.

"Чим довше ви вивчаєте близьку мову, тим більше ви тренуєте виконавчу функцію мозку і тим краще у вас працює пам'ять та увага, що відіграє важливу роль у старшому віці", — зробили висновок вчені.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" повідомляв про те, що вчені розповіли, чи можна зупинити поточне масове вимирання тварин. Можливо, майбутнє нашої планети оптимістичніше, ніж вважалося раніше.

Джерело матеріала
loader
loader