Компанія, що належить “Газпрому” через суд арештувала $360 млн активів Deutsche Bank і Commerzbank

В Росії ухвалено два судових рішення, за якими одразу у двох німецьких банків, що мають міжнародну структуру та глобальне поширення активів, арештували активи у РФ. Загальна сума арештованих активів Deutsche Bank і Commerzbank – $360 млн. Позов, за яким і відбувся арешт рахунків подала компанія, 50% власності якої володіє “Газпром”. Напередодні за цією ж справою були арештовані російські активи ще одного відомого банку – UniCredit Bank – на понад 400 млн євро, повідомляє Reuters

Чому активи банків арештували?

Основна претензія до німецьких кредитно-фінансових установ – порушення умов контракту, за яким банки мали б виступати гарантами щодо будівництва газопереробного заводу в Росії у спільному підприємстві з німецькою Linde. Проєкт був призупинений, а потім повністю закритий внаслідок запровадження економічних санкцій проти країни-агресора.

Для захисту своїх інтересів, Deutsche Bank вирішив використати ресурс 260 мільйонів євро, щоб довести у судах свою правову позицію.

Арешт російських активів німецьких банків може бути спробою покращити баланс “Газпрому”

Ймовірною причиною судових позовів можуть бути невтішні результати роботи “Газпрому” який став збитковою компанією з мільярдним відємним показником. Це може змусити “витягувати” всі активи із нереалізованих чи частково виконаних проєктів.

Скільки бізнесів залишилось працювати у РФ після широкомасштабного вторгнення?

Водночас в Росії вже не вперше з початку року відбуваються судові та позасудові рішення за якими активи іноземних компаній, які після широкомасштабного вторгнення переходять у власність російської держави, яка потім передає активи приватному бізнесу. Ще одним варіантом “вичавлювання” з ринку іноземного бізнесу стало примушування до продажу активів під час виходу з російського ринку за “дисконтом”, який іноді може складати до -50% від об'єктивної ринкової вартості бізнесу.

За підрахунками експертів, на момент вторгнення Росії в Україну, в ній вели діяльність 2405 дочірніх компаній, що належали 1404 компаніям з ЄС і G7. Попри жорсткі санкції Заходу, на кінець листопада 2022 року менш як 9% цієї групи компаній відмовилися від принаймні однієї дочірньої компанії в Росії. Іноземні компанії зі штаб-квартирами в Сполучених Штатах залишали російський ринок більш охоче за європейські та японські.

Менш як 18% американських дочірніх компаній, які працюють в Росії, за рік після вторгнення були повністю виведені з країни. З японських компаній російський ринок залишили 15%, і лише 8,3% європейських компаній пішли з Росії. З тих компаній ЄС і G7, що залишилися в Росії, 19,5% належать Німеччині, 12,4% — Америці, ще 7% є японськими транснаціональними компаніями.