П'ять років з інавгурації Зеленського: про що він говорив на єдиній зустрічі з Путіним і що назвав найбільшим розчаруванням

20 травня 2019 року – рівно п'ять років тому – у Києві в сесійній залі Верховної Ради провели офіційну інавгурацію Володимира Зеленського. Тоді ще новообраний глава держави з рекордною підтримкою виборців (73,23%) у першому зверненні до народу сказав: "Кожен із нас – президент".

Повномасштабна війна, розв'язана Росією, не дає змоги провести чергові президентські вибори в Україні. Законодавство нашої країни чітко це забороняє. Тому повноваження Зеленського законно продовжені.

Як проходила інавгурація

Шостий глава держави 20 травня 2019 року прийшов до будівлі парламенту разом зі своєю дружиною Оленою Зеленською. Дорогою він спілкувався з журналістами, тиснув руки і "давав п'ять" українцям.

Урочисте засідання розпочалося о 10:00. Після офіційних процедур і присяги приблизно через півгодини Зеленський виступив із першою промовою. Цитуємо її початок:

"Дорогі українці! Після моєї перемоги на виборах мій шестирічний син сказав: "Та! По телевізору кажуть, що "Зеленський – президент…" Виходить, що я теж президент?!" І тоді це прозвучало як жарт, але згодом я зрозумів, що насправді це істина. Тому що кожен із нас президент.

Не 73%, які за мене голосували, а всі 100% українців. Це не моя, це наша спільна перемога. І це – наш спільний шанс. За який ми несемо спільну відповідальність. І щойно не тільки я складав присягу. Кожен із нас поклав руку на Конституцію і кожен із нас присягнув на вірність Україні".

Зеленський називав першочерговим завданням припинити війну на Донбасі, не втрачаючи території (після цієї тези політики піднялися й бурхливо зааплодували). Проблемами також назвав "шокуючі тарифи, принизливі зарплати, неіснуючі робочі місця, медицина, міфічні дороги, які ремонтуються лише в бурхливій уяві".

Президент вимагав, щоб його портрети не розміщувалися в кабінетах чиновників.

Говорячи про деокупацію Криму й Донбасу, він перейшов на російську мову. "Мы потеряли людей, их сознание. Власть ничего не сделала, чтобы вернуть их сознание", – сказав Зеленський. Тоді Олег Ляшко (у той час нардеп, лідер Радикальної партії) зробив новообраному главі держави зауваження. "Они понимают и украинский, и русский. Спасибо, господин Ляшко, что продолжаете делить украинцев. Українець – це не в паспорті, а в серці", – відповів Зеленський, знову перейшовши на державну мову.

Насамкінець президент заявив, що розпускає Верховну Раду VIII скликання. Це був його перший офіційний указ.

Повний виступ гаранта:

До речі, російський диктатор Володимир Путін відмовився привітати шостого президента України з інавгурацією. У Кремлі заявили, що глава РФ надішле привітання "після перших успіхів" Зеленського.

А міністр закордонних справ країни-агресора Сергій Лавров закликав українського президента вчинити "по-християнськи" й обміняти полонених у форматі "всіх на всіх".

Перша та єдина зустріч із Путіним

Після вступу на посаду і до повномасштабного російського вторгнення Зеленський провів кілька телефонних переговорів із Путіним. Одного разу гарант зустрівся з ним особисто.

Ця подія сталася 9 грудня 2019 року в Парижі – під час саміту "Нормандської четвірки" (Україна, Німеччина, Франція, Росія). Зустріч тривала дві години, лідери країн також спілкувалися "тет-а-тет" протягом 15 хвилин.

Тоді сторони домовилися про відведення військ від лінії розмежування на сході України на трьох ділянках (РФ наполягала на повному відведенні) та про масштабний обмін полоненими. Переговори також стосувалися розблокування транзиту російського газу через нашу країну.

Згодом Зеленський розповів, що спілкування з Путіним було "довгим і в різних тональностях".

"Я йому говорив, що Мінські угоди не спрацюють, бо сама тематика відведення військ вздовж лінії зіткнення не працює. Я йому пояснював конкретними цифрами... Я йому показував: подивись, за яким час ми відвели. Я йому показав, що ми будемо 20 років відводити й значить 20 років будемо у стані замороженого конфлікту... Ось про що ми говорили. Дуже довго про це говорили", – згадав український президент на пресконференції у лютому 2024 року.

На саміті Путін постійно акцентував на необхідності припинення вогню. "Але як це може спрацювати, ми потім побачили. Кілька місяців щось там намагалося працювати, але все одно потім були втрати", – зазначив Зеленський.

Що президент назвав найбільшим розчаруванням

На пресконференції у лютому 2024 року, через два роки неспровокованої повномасштабної агресивної російсько-української війни, Зеленський назвав найбільшим розчаруванням невчасне постачання військової допомоги від Заходу.

"Розчарований. Тому що це втрата часу, втрата людей. Це найбільше моє розчарування", – визнав він.

Ці затримки заважають Україні захищатись, затягують війну, що збільшує кількість жертв і серед військових, і серед цивільних. Чим довше росіяни перебувають на окупованих територіях, "тим більше наших дітей кудись вивозять".

"І чим довше йде війна, тим більше деякі країни починають вагатися. Це час. Час не грає на користь для всіх. Тому чим я ще можу бути розчарованим? – запитав Зеленський.

При цьому він подякував партнерам за допомогу, зазначивши, що дуже важливо, щоб вона надходила вчасно, бо "війна – технологічна".

"Ти дуже чекаєш на якусь зброю, на якусь броньовану техніку, а коли вона приходить, то люди воюють уже дронами. Ти дуже довго чекаєш на далекобійну зброю, і коли вона приходить, люди вже воюють іншими засобами, іншими ракетами. Інша війна. Тому мені здається, що час не можна втрачати", – наголосив гарант.

Як раніше писав OBOZ.UA, восени 2023 року мали відбутися вибори до Верховної Ради України, а 31 березня 2024-го – вибори президента. Однак під час воєнного стану на рівні законодавства всі вибори заборонені. Конституція й закони України передбачають принцип безперервності влади. Як зазначав політолог Петро Олещук, це означає, що вона законна та продовжуватиме виконувати свої повноваження до наступного голосування, яке можна буде організувати після завершення війни.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!