Володимир Путін 18-19 червня здійснює перший, починаючи з 2000 року, візит до КНДР. Одразу після цього він вирушить до В’єтнаму. Якими є очевидні та завуальовані цілі цього бліц-турне, з’ясовував Фокус.
Напередодні свого візиту до КНДР Путін опублікував статтю в північнокорейській газеті "Нодон синмун", де заявив, що Росія "високо цінує тверду підтримку КНДР" у проведенні війни проти України і солідарність цієї країни з РФ із ключових міжнародних питань.
Говорячи про нинішню геополітичну ситуацію, російський президент вкотре висловив своє бачення подій Євромайдану. Зокрема, Путін пише, що США та їхні союзники організували та проспонсорували "озброєний державний переворот у Києві у 2014 році", що викликало "подальші події на Донбасі".
Також Путін вкотре зауважив, що "США роблять все, щоб затягнути і ще з більшою силою розпалити" війну в Україні та нібито відкидають усі "спроби мирного врегулювання ситуації", в той час як "Російська Федерація" була і буде відкрита для рівноправного діалогу з усіх, найскладніших питань".
Крім того, Путін звинуватив не персоналізованих "противників" РФ у тому, що вони "дозволяють і фактично підштовхують використовувати сучасну західну зброю і техніку для нанесення ударів по російській території". При цьому, за його словами, найчастіше такі удари нібито завдаються "по мирних цілях".
Констатувавши готовність зробити відносини з КНДР "більш демократичними та стабільними", Путін запропонував активніше розвивати "альтернативні, непідконтрольні Заходу механізми торгівлі та взаємних розрахунків". Для цього планується, зокрема, "вибудовувати архітектуру рівної і неподільної безпеки в Євразії".
Між тим експерти висловлюють переконання, що окрім оборонно-військової мети, про яку детально писав Фокус, Путін відправився до Пхеньяну та в Ханой, ставлячи перед собою паралельно ще й неабиякі геополітичні цілі.
Кремль прагне гучно нагадати про себе світу
"Путін вперто продовжує свою попередню політику, яка полягає в тому, щоб створити альтернативний центр впливу західній цивілізації. Він хоче, принаймні створити альтернативу НАТО, зосередившись при цьому на питаннях Євразії. Оскільки коло держав, куди він може зараз поїхати, достатньо обмежене, Кремль робить ставку на Північну Корею та деякі інші країни регіону. Це — спроба Росії нагадати про себе, виступивши у ролі такого собі об’єднавчого центру впливу шляхом пропонування альтернативної концепції дій", — зауважує у розмові з Фокусом політолог Ігор Рейтерович.
Втім, наголошує експерт, у Путіна тут є певна проблема, оскільки "він поїхав у регіон, який традиційно своєю сферою впливу вважає Китай".
"Таким чином, візит Путіна до КНДР та В’єтнаму — не більше, аніж помпезні заяви і красива картинка з певним розрахунком на внутрішній електорат. Тобто, Кремль хоче показати, що Путін може кудись їздити і з кимось про щось домовлятися і що Росія, мовляв, не одна у тому, що вона накоїла в Україні", — підкреслює Ігор Рейтерович.
На його переконання, більше, окрім суто військових моментів, Путіну нічого "ловити" в КНДР, оскільки "Північна Корея не збирається перетворюватися на сателіта Російської Федерації, чудово розуміючи своє місце та роль і викручуючи по максимуму руки РФ".
Що ж стосується візиту Путіна до В’єтнаму, то тут, на думку політолога, він намагається створити своєрідний рух неприєднання, який діяв за часів Холодної війни.
"Путін хоче запропонувати якийсь альтернативний шлях, проте В’єтнам, як це не дивно, на сьогоднішній день має досить непогані відносини зі США, тому Кремль тут прагне просто нагадати про себе, згадати спільну історію та посилити певною мірою економічну співпрацю, тому що для Росії зараз будь-який напрямок є актуальним. Але наскільки ці прагнення стануть ефективними — питання відкрите, оскільки В’єтнам, розуміючи, хто що може і хто що має, навряд чи зробить свій вибір на користь РФ", — підсумовує Ігор Рейтерович.
Путін хоче ексклюзивний контроль над пострадянським простором
Зі свого боку політолог Володимир Фесенко у розмові з Фокусом робить такий акцент: "Путін, здійснюючи візит до КНДР та В’єтнаму, говорить про безпеку в Євразії. Що він хоче отримати на виході? Вплив на архітектуру безпеки і в Європі, і в Азії. Партнером, скоріше за все, буде Китай, але тут можуть виникнути проблеми, тому що, наприклад, у В’єтнаму є територіальні протиріччя з КНР".
На думку експерта, під час свого турне Путін вимагатиме для себе "якихось поступок і особливого статусу, намагаючись отримати ексклюзивний контроль над усім пострадянським простором".
"У Путіна тут можуть виникнути протиріччя з Китаєм, оскільки Пекін претендує на вплив в Центральній Азії, а також із Туреччиною, котра претендує на вплив на Південному Кавказі і певною мірою теж впливає на ситуацію в Центральній Азії. Але загалом, путінська ідея про "архітектуру рівної і неподільної безпеки в Євразії" зайвий раз демонструє його глобальні плани", — зазначає Володимир Фесенко.
Експерт також додає: "Справа в тому, що Путін хоче стати одним із головних світових лідерів, таким собі євразійським царем. Він хоче, щоб не лише Сі Цзіньпін з Байденом, умовно кажучи, вирішували, що та як має бути у світі, а він також входив у цей високий політичний клуб. І на цьому тлі теж можуть виникнути протиріччя з Китаєм".
Але Путін, впевнений політолог, не буде зупинятися і вимагатиме подальших поступок: "Я би в цьому контексті нагадав ультиматум, який він пред’явив наприкінці грудня 2021 року не тільки нам, а й американцям та НАТО в цілому. Мова про те, що Путін вимагав остаточного позбавлення України членства в Альянсі, а також відходу НАТО на кордони 97 року. Що це таке — досі ніхто не розуміє. Але навіть якщо йдеться про виведення військ Альянсу, наприклад, з країн Балтії або Польщі — це абсолютно неприйнятно. Так само неприйнятними є вимоги Путіна до нас, зокрема про те, щоб ми в декілька разів скоротили Збройні сили України (ЗСУ)".
Путін хоче все більшого і більшого, констатує Володимир Фесенко, наголошуючи, "що це має стати сигналом тривоги вже не тільки для Європи, а й для всіх".
"Претензії Путіна на роль євразійського царя, я думаю, певною мірою на перспективу можуть стати викликом і для Китаю", — резюмує політолог.
Тим часом координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що США непокоїть поглиблення відносин Росії та Північної Кореї на тлі візиту Путіна до Пхеньяна.
Він також зазначив, що можливі домовленості між Москвою та Пхеньяном матимуть вплив на ситуацію в Україні з огляду на те, що Росія використовує північнокорейську зброю.
В цьому контексті варто нагадати, що буквально днями міністр оборони Південної Кореї Шин Вон Сік в інтерв’ю Bllomberg News заявив, що КНДР відправила до Росії контейнери, які можуть вмістити майже 5 мільйонів артилерійських снарядів
За словами корейського урядовця, Сеул зафіксував щонайменше 10 тисяч таких морських контейнерів. Шин Вон Сік також повідомив, що Північна Корея відправила "десятки балістичних ракет, щоб допомогти Путіну у війні проти України".