Жодних пауз на фронті: ЗСУ мають шанс розпочати наступ. Інтерв’ю з військовим експертом Сунгуровським

Протягом літніх місяців на фронті не буде жодних пауз – про це заявив президент України Володимир Зеленський. Вище військове командування вже має попередні графіки.

У якому напрямку може розвиватися ситуація? Насамперед це залежить від того, чи отримає Україна західну допомогу в терміни та в обсягах, які були погоджені, а також від того, наскільки вивіреними будуть кроки українського уряду та місцевих громад. За найкращого сценарію Сили оборони зможуть перехопити ініціативу у ворога та розпочати наступ до кінця поточного року.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив директор військових програм Центру Разумкова, військовий експерт Микола Сунгуровський.

– Президент Зеленський після повернення з Глобального саміту миру заявив, що не буде жодних пауз. За його словами, вже є попередні графіки роботи на літо. Як ви думаєте, в якому напрямку можуть розвиватися події?

– Тут треба чітко відділяти бажання від того, що відбуватиметься насправді. Якщо процес із західною підтримкою піде так, як очікується, – я маю на увазі і допомогу зброєю, і допомогу у підготовці наших військовослужбовців, – то до кінця року наша армія зможе накопичити певні сили для того, щоби або наприкінці поточного року, або на початку наступного перейти до більш активних дій, перехопити стратегічну ініціативу на фронті та розпочати наступальну кампанію. Ця кампанія буде складатися з багатьох наступальних, оборонних та контрнаступальних операцій тощо. Це вже плани Генштабу.

Але фактичні процеси особисто мені не дозволяють надто оптимістично ставитися до таких очікувань. Можливі затримки у постачаннях, можливі відступи від погодженої допомоги тощо. Це життя. Так, допомога США і Європейського Союзу йде, відбувається перебудова з урахуванням потреб воєнного часу. Але до остаточної перебудови там ще дуже далеко. Йдеться не про тижні і не про місяці, а про роки. І така ситуація нас зовсім не влаштовує.

Але не все залежить лише від наших західних партнерів, багато чого й від самої України. Бо ми відчуваємо потребу не лише в озброєннях, а й в людях. Це, зокрема, проблеми мобілізації і економічного бронювання. Ці питання дуже пов’язані між собою, це змінні одного рівняння. Адже якщо посиплеться фронт, не буде підстав говорити про будь-який розвиток економіки, а якщо посиплеться економіка, це негативно вплине на фронт.

У цих питаннях потрібно дотримуватися системного балансу, знайти оптимальний компроміс між мобілізацією і бронюванням. Це дуже складне питання, яке має як економічний, так і психологічний аспект, оскільки це впливає на настрої суспільства, на ту саму соціальну стійкість.

Отже, якщо допомога партнерів, робота нашого уряду і місцевих громад буде близькою до оптимальної, то до кінця поточного року ми зможемо розраховувати на перехоплення стратегічної ініціативи. Якщо ні – буде важко. Тим більше, що все це відбувається на тлі дуже великої потреби в електриці. Через значні руйнування енергетичної інфраструктури ми відчуваємо це на собі. Часто звучать звинувачення на адресу нашого ВПК, що зброя невчасно надходить на фронт тощо. Але виробники зброї є одними з головних споживачів електроенергії. Якщо її немає, то і зброї немає.

– Генштаб ворога також складає плани. Противник перекидає нові сили на Харківщину, знов активізувалися атаки на Часів Яр, на Покровському напрямку. Як ви думаєте, як вчинятиме ворог саме в літні місяці? Які завдання може ставити перед собою?

– Події, які ми спостерігаємо на полі бою, свідчать про те, що Росія намагається намацати слабкі місця вздовж лінії фронту. Коли відбувається ротація бригад, коли на заміну добре підготовленим приходять новачки, можуть виникати слабкі місця в нашій обороні.

Але все це мало б оперативно-стратегічне значення, якби Росія мала достатні стратегічні резерви, які вона могла б перекинути на ті ділянки фронту, які є слабкими. Якщо стратегічного резерву немає, противник вимушений використовувати оперативний резерв, тобто перекидати сили з однієї ділянки фронту на іншу. А це вже загроза самим російським військам, бо на тих ділянках, звідки вони перекидають сили, наші підрозділи можуть проводити наступальні дії. Отже, відбуваються і наступальні, і оборонні дії.

Але значення має не лише наявність резервів противника, але й швидкість реакції на їхнє перекидання. Якщо Росія має можливість перекинути певні сили на іншу ділянку фронту протягом тижня, а ми перекидаємо сили у відповідь протягом двох тижнів, то ми програємо, адже ворог має цілий тиждень на те, щоби руйнувати наші позиції.

Велику роль тут відіграє наша розвідка, яка має зафіксувати початок перекидання сил, а також наша логістика, наявність і швидкість перекидання наших резервів. Це складне питання, яке вимагає злагодженої взаємодії і наших планувальників, і тих, хто безпосередньо перебуває на фронті.

– Німеччина передастьУкраїні танки з функціями ППО – Frankenstein. Що це за озброєння? Це серйозна підтримка в плані посилення протиповітряної оборони України?

– Для нас будь-яка підтримка ППО має велике значення. Наразі засобів ПП недостатньо для того, щоби говорити про повну, збалансовану, ешелоновану систему. Адже ворог працює не лише по фронту, але й по всій території України. Такі системи, як Patriot та IRIS-T, самі потребують прикриття в ближній зоні, якщо туди прориваються дрони, якщо туди летять балістичні ракети.

Щодо цього танка, то це розробка, яка дає можливість збивати дрони, використовуючи не вибухову, а кінетичну енергію, тобто прямим влучанням. Тому я не думаю, що це буде дуже ефективна зброя. Подібні розробки були ще за Радянського Союзу, коли за рахунок збільшення калібрів артилерійських установок до 72 і 85 міліметрів досягався кращий ефект збиття нешвидкісних об’єктів. Проте я детально не вивчав технічних характеристик системи Frankenstein.