Експерти «Вокс Україна» дослідили чинники, які призводять до того, що значна частина молоді, споживаючи супільно-важливу інформацію із соціальних мереж, схильна потрапляти до так званої «інформаційної бульбашки», обмежуючись знаходженням інформації, яка лише підтверджує їхні переконання.
«Інформаційна бульбашка» описується сценарієм, у якому люди передусім шукають інформацію, ідеї та погляди, що перегукуються з їхніми власними переконаннями та уподобаннями. Соціальні мережі часто застосовують алгоритми для персоналізації стрічок контенту на основі попередніх взаємодій, таких як лайки, поширення та коментарі. Це призводить до того, що користувачі часто стикаються з контентом, який підтверджує їхні погляди, створюючи соціальну бульбашку, пояснили автори дослідження.
«Ми аналізуємо, як вибір інформації молодими українцями в соціальних мережах може впливати на формування їхніх поглядів. Оскільки країна перебуває на вирішальному етапі війни, розуміння механізмів утворення соціальних бульбашок під впливом соціальних мереж може допомогти уникнути небажаних маніпуляцій громадською думкою», — зазначили вони.
З допомогою аналізу актуальних досліджень та природи соцмереж встановили, що основними чинниками, які впливають на формування соціальної бульбашки є:
- відчуття тиску щодо погодження з панівною думкою (соціальний конформізм);
- частота взаємодії з різними поглядами;
- частота дискутування;
- розмір соціальної мережі.
Для того, щоб оцінити, як ці чинники і в яких комбінаціях сприяють або застерігають від потрапляння у соціальну бульбашку молоді, дослідники використали дані, зібрані за допомогою онлайн-опитування, проведеного в лютому 2024 року. Стратегія вибірки базувалася на добровільній участі, що надала можливість зацікавленим особам зробити свій внесок у дослідження. Загалом в опитуванні взяли участь 257 осіб віком від 16 до 31 року, середній вік — 19,9 років. Серед них 65,8% — жінки, а 34,2% — чоловіки. На момент проведення опитування 55,3% респондентів були працевлаштовані.
Далі, використовуючи метод якісного порівняльного аналізу, виявили комбінації чинників, які сприяють або запобігають формуванню таких бульбашок. «Сприятливих» виявилося три, і лише одна — «запобіжна».
Залежною змінною у дослідженні було «перебування в соціальній бульбашці в соцмережах». Про це заявило 50,6% респондентів згадуваного опитування.
У підсумку фахівці виокремили такі комбінації чинників потрапляння у соціальну бульбашку:
- Перша комбінація представляє найбільш негативний сценарій, де молоді користувачі часто піддаються тискові щодо конформності, рідко перебувають у розмаїтті інформації, нечасто дискутують у соціальних мережах та використовують обмежену кількість соцмереж для отримання інформації.
- Друга комбінація охоплює осіб, які відчувають сильний тиск щодо погодження з панівною думкою, рідко мають справу з відмінними поглядами, але активно дискутують у соціальних мережах за умови, що кількість регулярно використовуваних платформ соцмереж менша або дорівнює трьом.
- У третій комбінації — користувачі, які часто відчувають тиск щодо погодження з панівними поглядами та рідко шукають відмінні думки, навіть якщо часто беруть участь у дискусіях та регулярно використовують чимало різних платформ соціальних мереж.
Також ідентифіковано одну комбінацію, яка призводить до протилежного результату, коли молодь уникає потрапляння в інформаційну бульбашку. У цьому разі респонденти не схильні погоджуватися з панівними поглядами, часто беруть участь у дискусіях і зазвичай відкриті до різних точок зору навіть якщо користуються обмеженою кількістю соціальних мереж.
На основі цих висновків представники проєкту «Вокс Україна» запропонували батькам та навчальним закладам усіх рівнів активніше просувати медіаграмотність серед молоді.
- Читайте також: Для громадян запустили сервіс перевірки новин «Калькулятор фейків»
«Молодь слід заохочувати мислити незалежно, критично аналізуючи всю зібрану в соціальних мережах інформацію та формуючи власну думку. Потрібно прагнути розвивати культуру, де кожна думка є персоналізованою та формується на основі інформації, яка піддається критичному оцінюванню, а не на бажанні підлаштовуватися», — зазначили автори дослідження.
За їхніми словами, необхідно навчати молодих людей методам пошуку різноманітної інформації та поглядів.
Це спонукатиме молодь вдаватися до аналізу під час обробляння та порівняння відмінних думок, надалі поліпшуючи навички критичного мислення та сприятиме розвитку демократичничної моделі поведінки.
Над дослідженням працювали Лариса Таміліна, Дзвенислава Гринів та Павло Гулько.
Фото: ілюстративне / Getty Images
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.