Як спогади запамʼятовуються на все життя, якщо клітини в мозку постійно оновлюються

Нещодавні наукові роботи вказують на те, що для довгострокового збереження пам'яті необхідний запальний стан мозку, а також якісний сон відіграє важливу роль у процесі "кристалізації" спогадів. Крім того, було виявлено, що під час відпочинку мозок здатний обробляти інформацію про минуле та передбачати майбутнє.

Також на тему

Нове дослідження памʼяті

Дослідники з Національного інституту охорони здоров'я США зайнялися вивченням цього питання: як люди здатні з високою точністю згадувати події свого дитинства навіть у похилому віці? Які механізми дозволяють спогадам залишатись у пам'яті так довго?

Відомо, що нервові клітини, або нейрони, зберігають інформацію у вигляді мережі сильних та слабких синапсів, що визначають роботу нейронних мереж. Однак молекули в синапсах постійно оновлюються, що ставило під сумнів здатність спогадів зберігатися на тривалий час.

Молекулярний клей памʼяті

Вчені виявили, що білок KIBRA, який присутній у нирках і мозку пов'язаний з різними рівнями пам'яті, діє як своєрідний "молекулярний клей". В експерименті з мишами було вивчено, як KIBRA взаємодіє з ферментом протеїнкіназою Mzeta (PKMzeta), який відіграє ключову роль у зміцненні синапсів.

KIBRA прикріплюється до сильних синапсів та PKMzeta, допомагаючи їм зберігатися та залучаючи нові молекули PKMzeta. Якщо KIBRA-PKMzeta порушується, старі спогади можуть втрачатися. Це відкриття також допомагає зрозуміти, чому KIBRA покращує пам'ять у мишей із хворобою Альцгеймера.

Автори дослідження підкреслили, що їхня робота показує спільну роботу молекул у процесі довготривалого збереження інформації. Вони також зазначили, що їхнє відкриття підтверджує концепцію, запропоновану нейробіологом Френсісом Криком у 1984 році, згідно з якою спогади зберігаються в мозку, попри постійне оновлення клітинних і молекулярних структур, подібно до корабля Тесея, який залишається функціональним завдяки заміні старих дощок новими.

Ці знання про формування та збереження спогадів відкривають нові перспективи для покращення методів лікування неврологічних та психічних розладів пам'яті. Механізм "молекулярного клею" вперше дає біологічне пояснення результатам попередніх досліджень пам'яті, що має значення для розвитку сучасної медицини.