Чи чекати на закінчення війни вже незабаром: як змінилася риторика Зеленського за рік

Зараз Україна готується до другого Саміту миру.

На третій рік повномасштабної війни РФ заяви України про мирні перемовини стала менш різкими. За словами експертів та дипломатів, Саміт миру у Швейцарії, на який Київ покладав великі надії, не приніс бажаних результатів. А через декілька днів президент Володимир Зеленський в інтерв'ю для іноземного видання запропонував модель перемовин через посередників. 

Як змінилася риторика Володимира Зеленського за останній рік, чому вона стала м'якшою та наскільки є реальним сценарій, що Київ сяде за стіл із країною-терористкою - читайте у матеріалі ТСН.ua.

Спроби переговорів із РФ 2022 року

Перша спроба переговорів про мир була 28 лютого 2022 року, на четвертий день повномасштабної російської війни. Тоді її організував телефонним дзвінком до Зеленського самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко. Російська влада привезла чернетку мирної угоди, але українці наголошували на капітуляції РФ. Після двох наступних раундів у березні - теж в Білорусі, у Біловезькій пущі - розмову вирішують перенести до Туреччини.

Наступна спроба була 29 березня 2022 року у Стамбулі. Остання реальна спроба покласти край війні дипломатичним шляхом, але тепер на території президента Ердогана, якому теж подобається роль миротворця. З російського боку помітних зусиль докладає олігарх Абрамович, по його майну вже встигли вдарити антиросійські санкції. Умови, які тоді озвучила українська делегація на чолі із головою парламентської фракції "Слуги народу" Давидом Арахамією, відрізнялися від нинішнього мирного плану Зеленського. Зокрема, тоді прозвучала теза про відмову від вступу в НАТО в обмін на отримання міжнародних гарантій безпеки. Статус Криму мали обговорювати на рівні президентів протягом наступних 15 років, Україна мала б зобов'язатися не повертати півострів військовим шляхом. Однак Росії цього мало. Відчувши готовність до поступок, Кремль вимагає затвердити російську мову другою державною і скоротити - в неприйнятний для України спосіб - українські Збройні сили. Перемовини закінчились нічим.

А у вересні 2022 року Зеленський підписав указ про неможливість проведення переговорів із Путіним та тієї ж осені, під час саміту "Великої двадцятки", в Індонезії він оприлюднює формулу миру із десяти пунктів, яку Україна просуває досі.

Після цього указу перемовини про мир із РФ стали неможливо, чим Путін зараз постійно маніпулує на міжнародній арені. Мовляв, Росія хоче сісти за стіл, але Україна відмовляється. На думку колишнього міністра закордонних справ України (2019-2020) та посла України у Великій Британії (2020-2023) Вадима Пристайка, цей указ Зеленського про заборону вести перемовини із Путіним "це чисто емоційна реакція" президента. 

Дружні до Росії країни пропонують свої "мирні плани" завершення війни 

Наступний 2023 рік дружні країни до Російської Федерації пропонують свої бачення завершення війни в Україні. Звичайно ж, на умов Москви. У червні 2023 року у ЗМІ з'явився інформація, що африканські лідери представлять свій "мирний план". Reuters із посиланням на проєкт рамкового документу повідомило, що мирний план начебто включав відведення російських військ, виведення тактичної ядерної зброї з Білорусі, призупинення виконання ордера Міжнародного кримінального суду на арешт Путіна та послаблення санкцій. 

А у лютому 2024 року Китай, який у війні Путіна стоїть на боці РФ, хоча відкрито влада це не заявляє, показує свій "мирні угоди".  Цей документ був оприлюднений на сайті МЗС Китаю, до якого увійшло 12 пунктів. У Зеленського відреагували на цей план. Радник керівника ОП Михайло Подоляк заявив, що пропозиції Китаю щодо війни РФ в Україні не несуть в собі ідеї "мирного плану", вони скоріше пропонують заморожування конфлікту. 

Майже через рік, у травні 2024 року, Турречина, яка від початку великї війни, неодноразово заявляла про бажання бути посердником, представила свої "мирні пропозиції" щодо закінчення війни, які насправді означали "заморозку" бойових дій, а не завершення. Тоді видання "Новая газета Европа" із посиланням на джерело, знайоме із документом, опублікувала проєкт договору, який передбачав, зокрема:

• взаємне зобов'язання США та Росії про незастосування за жодних умов ядерної зброї, а також поновлення договору про обмеження стратегічних озброєнь, причому за неможливості одностороннього виходу з нього в майбутньому; заморожування війни на теперішній лінії фронту
• зобов'язання провести у 2040 році референдуми: загальноукраїнський щодо зовнішньополітичного курсу країни,
• а також референдуми під міжнародним контролем на всіх українських територіях, анексованих на момент заморозки війни Росією;
• гарантії позаблокового статусу України до 2040 року;
• Росія не заперечує вступ України до Євросоюзу.

Очевидно, що проросійські умови закінчення війни українська влада відкинула. 

Від "не буде такого" до перемовин через посередників: як змінилася риторика Зеленського за останній рік

У травні 2023 року, коли контраступ ЗСУ ось-ось мав розпочатися, український президент у доволі різкій манері прокоментував можливість переговорів із Путіним під час розмови із ведучим італійського телеканалу Porta a Porta.

"Ми довго вирішували, бо він (Путін – ред.), вибачте, як принцеса, не міг ніяк знайти формат, у якому б нам зустрітися", - розповів Зеленський, пригадуючи 2019 рік, коли він тільки став президентом і шукав різні варіанти для зустрічей, аби закінчити війну.

Восени цього ж року, коли було зрозуміло, що український контрнаступ суттєво не змінив ситуацію на фронті, Зеленський вкотре різко заявив, що в української влади немає намірів сідати за стіл переговорів з Росією.

"Щоб ми зараз сіли з Росією, розмовляли і щось їй віддавали - не буде такого", - сказав президент на пресконференції з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн 4 листопада.

Через декілька місяців у західних ЗМІ з'явилася заява міністра оборони Італії, який говорив про сигнали, які "свідчать про готовність України та РФ до мирних переговорів". Тоді Зеленський це спростував, наголосивши, що "поки все вирішується в кабінетах України, боротьба наша буде на користь України".

Україна та Швеція розпочали підготовку до проведення Саміту миру, на який Зеленський мав великі надії

Готуючись до першого Глобального саміту у Швейцарії, заяви Зеленського щодо можливих переговорів із Росією звучать у такому самому впевненому та різкому тоні. У квітні 2024 року очільник України повідомив, що, очікується, що під час засідання буде розроблена детальна карта щодо закінчення цієї війни "з погляду справедливого миру, ґрунтуючись на резолюціях угод". Однак у травні стало відомо, що на саміт було винесено три із десяти пунктів із "української формули миру": ядерна енергетична безпека, продовольча безпека, гуманітарний пункт.

На думку колишнього міністром закордонних справ України та послом України у Великій Британії Вадима Пристайка, що під час цього саміту "не було досягнуто чергової переконливої перемоги".

"Очевидно, що це відбулося після першого етапу Саміту миру. Чергової переконливої перемоги не досягнуто, але всім зрозуміло, що потрібно рухатися далі. Це нормальний крок для нашої влади. Яким буде наступний (Саміт миру - ред.). Всі почули сигнал, починаючи від Швейцарії та закінчуючи Глобальним Півднем, що прийдеться говорити із Путіним. Нам це надзвичайно неприємно, і це не вкладалося у наші плани, але не спрацювало так, як планувалось. Саме тому, на мою думку, влада шукає, яким чином пояснити українцям, що зараз рішення немає, але буде наступного разу", - пояснив він під час розмови із експертом Віталієм Портниковим в ефірі Еспресо. 

На його думку, і Україна, і Росії "зайшли у глухий кут". "Я не вірю у мирні переговори. Я вірю у призупинення цієї війни", - висловився Пристайко.

Зеленський запропонував модель перемовини через посередників

На тлі затримки західної допомоги, підсумків Саміту миру у Швейцарії та російського наступу на Харківщині риторика президента стала менш різкою. 

Наприкінці червня 2024 року Зеленський в інтерв'ю виданню The Philadelphia Inquirer припустив ймовірність перемовин із РФ. За його словами, на сьогодні він бачить лише одну модель - тристоронній договір з посередниками, який задіювали щодо роботи "зернового" коридору.  

"Україна може знайти модель, в якій можна знаходити рішення. Модель така була застосована вперше на прикладі зернового коридору, коли Україна домовлялася не з Росією, а з ООН та Туреччиною. Вони, своєю чергою, взяли на себе відповідальність домовлятися з нами, а потім відповідну угоду підписувати з РФ. І так воно спрацювало: дві дзеркальні угоди, між якими є ООН та Туреччина...", - пояснив президент.