Міст НАТО-Україна може бути паперовим, зі сталі чи безкінечно довгим – Euractiv

Україна прагне отримати гарантії вступу до Північноатлантичного Альянсу як гарантію збереження територіальної цілісності та припинення агресії Росії. Проте західні лідери стримані в оцінках і вже перед Вашингтонським самітом говорять, що Україна незабаром опиниться у складі НАТО. Але наразі говорять про “міст”, який має з'єднати Україну та західний воєнний блок, проте не про запрошення до НАТО і тим більше не про вступ в оборонний блок. Ця риторика викликає сумніви навіть у представників самого західного світу, наближених до ухвалення відповідних рішень. Треба розуміти, яким може бути цей “міст” між Україною і НАТО – паперовим чи зі сталі? Чи не буде він занадто довгим для України? Думки експертів публікує аналітичне видання Euractiv.

Видання нагадує, що офіційна лінія НАТО полягає в обов'язковому приєднанні України до західного воєнного альянсу, але жодної дати чи якихось найближчих перспектив не обумовлено.

У спілкуванні з журналістами видання учасники попереднього саміту НАТО критично оцінюють дії західних політиків і говорять про те, що НАТО вже має зробити наступний крок і рухатися за межі бухарестських домовленостей, а не лише декларувати такі кроки. Аналізуючи ситуацію, співрозмовники видання наголошують, що вільнюський саміт чітко вказав єдиний життєздатний вихід із безкінечного очікування вступу України в НАТО. Насамперед це має бути перемога чи принаймні завершення війни.

Напередодні Вашингтонського саміту формулювання, якими користуються як в НАТО, так і за його межами, політики, що ухвалюють відповідні рішення, все ще не узгоджені. Навпаки, перемовини щодо остаточної версії декларації чи заяви, яка буде ухвалена за результатами саміту, імовірно триватимуть до останніх хвилин його проведення.

Видання цитує заяву представника Держдепу Сполучених Штатів, який говорить, що наразі немає консолідованої позиції щодо надання запрошення до вступу до НАТО України, оскільки союзники не мають відповідного узгодженого рішення. “Як це сприйме Україна наразі незрозуміло”, – зазначає видання.

З чого буде “міст” НАТО-Україна?

Проби говорити про міст до НАТО та продовжувати тривалі дискусії співрозмовники видання оцінюють критично і говорять про те, що це підриває довіру до НАТО в цілому. Використовуючи алегорію з “мостом”, співрозмовники видання наголошують, що в цілому є правильним процес побудови такого “мосту”, але варто знати, наскільки він є міцним і стабільним, а також з чого буде виготовлений цей умовний “міст”. Зокрема, один з експертів говорить, що зроблений “міст” з паперу, дерева чи сталі, а також короткий чи довгий – це різні речі. Альянс має визначитися і дати нарешті відповідь на питання прогресу України чи його відсутності.

Сполучені Штати та Німеччина мають намір скоротити вимоги до Києва щодо вступу до НАТО, зокрема залишивши лише ключову вимогу – внутрішні реформи, які мають наблизити до членства. При цьому вимогу щодо безпекової компоненти відкласти надалі.

НАТО-Україна: ближче до альянсу – ближче до безкінечної війни?

Журналісти видання публікують інформацію з аналітичної довідки, яку укладено понад 60 аналітиками у зовнішній політиці. Ці аналітики закликали членів НАТО уникати просування України на саміті, оскільки вони вважають, що Росія не зупиниться в своїх агресивних проявах і цілком імовірно після вступу України в НАТО доведеться задіяти пункт про взаємну оборону та вступити в прямий конфлікт з Росією.

Аналітики вважають, що обіцянки НАТО про вступ України до Альянсу одразу після завершення війни стимулюють Росію до продовження агресії проти України. Водночас у цій же записці дослідники говорять, що НАТО корисно було б дати чітку відповідь Україні щодо її майбутнього членства безпосередньо на вашингтонському саміті.

Як повідомлялося раніше, прогнозується, що основну увагу під час саміту НАТО у Вашингтоні країни-члени Альянсу приділять найбільш нагальним потребам Києва та необхідності Європі збільшити свої оборонні витрати. НАТО також має обговорити та відреагувати на нові способи, які знаходить Владімір Путін, аби підняти для Заходу ціну за допомогу Україні.