Микола Княжицький: «Законопроєкт про регулювання онлайн-платформ – не про телеграм, а про національну безпеку»

Про це повідомив народний депутат Микола Княжицький під час публічного обговорення законопроєкту №11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація».

За словами Миколи Княжицького, що платформи спільного доступу до інформації, тобто соціальні мережі, випадають з-під дій чинного законодавства і згадуються лише побічно в законі про медіа. Це дозволяє, зокрема телеграму, здійснювати різноманітні інформаційні операції, мати доступ до чутливих державних даних та персональних даних громадян.

«Про небезпечністьтелеграму регулярно нагадують усі державні органи, РНБО, СБУ, Нацполіція, Міноборони тощо, тож немає суперечки, що треба врегульовувати такі платформи. Спір може стосуватися лише того, в який спосіб це зробити», - сказав нардеп.

Згідно з даною ініціативою, платформи повинні будуть забезпечити комунікацію з українською владою щодо дотримання українського законодавства, а також підтвердити безпечність для громадян, зокрема довести відсутність серед власників працівників ФСБ та російських урядових структур.

Микола Княжицький розповів, що згідно з дослідженням «Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 році» аналітичної компанії InMind, проведеного на замовлення Internews Ukraine, за обсягом використання для отримання новин, платформа спільного доступу до інформації Telegram перевищує YouTube (як найбільш популярну платформу доступу до відео) в 4,5 рази – 72% проти 16% відповідно. Так як платформою користуються 72% українців, вона повинна регулюватися не менше ніж інші джерела масової інформації із значно меншим охопленням. В спільній заяві щодо захисту інформаційного простору України від російських ворожих Телеграм-каналів, зробленій Центром протидії дезінформації при РНБО, МВС, Міноборони, СБУ та іншими державними органами, прямо зазначалось про причетність цілого ряду каналів на платформі Telegram до російських спецслужб.

«Або телеграм розкриє співпрацю з ФСБ та покаже своїх дійсних власників, або Україна має право заборонити використовувати цю платформу фінансовим установам та чиновникам, які працюють з персональними даними українців», - каже Княжицький.

Платформи спільного доступу до інформації вже прописані в законі про медіа, тож, за словами Княжицького, законопроєкт №11115 лише розвиває ті норми, які вже чинні в законі про медіа, який своєю чергою пройшов європейські експертизи і не має заперечень в цій частині.

«Законопроєкт проронує не агресивне регулювання платформ спільного доступу до інформації, яке не передбачає блокувань, санкцій, деанонімізації каналів або порушення кримінальних справ за будь-що. В умовах війни, як на мене це є занадто м'яким, але ми маємо відповідати європейським вимогам», - пояснив нардеп.

Щодо державних органів і військових формувань, які входять до сектору безпеки і оборони, то їхні обмеження застосовуватимуться з урахуванням особливостей, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Варто додати, що це не остаточна версія проєкту закону і до винесення на голосування ймовірне внесення змін. Микола Княжицький, як ініціатор законопроєкту, сказав, що усі пропозиції будуть розглянуті профільним комітетом.  

Ініціатор законопроєкту, народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький, зауважував, що в ньому йдеться не про блокування телеграму, а про те, щоб «запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація, приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube».  

Читайте також:

• Ярослав Юрчишин: Регулювання соцмереж в Україні має орієнтуватися на акти ЄС, але з урахуванням специфіки телеграму і тіктоку
• Потураєв: Деструктивні впливи телеграму мають бути обмежені. Але готового рішення для цього поки немає
• Микита Потураєв: Законопроєкт про регулювання платформ доступу до інформації — пробний шар, який допоможе розробити ефективне законодавство

Фото: espreso.tv