Чому українці у вимушеній еміграції так часто набирають зайву вагу: пояснення лікарів

Що саме відбувається з організмом, коли людина змінює місце проживання, та на що потрібно звернути увагу, щоб втримати вагу в нормі, 24 Канал розбирався разом з лікарями-партнерами медичного сервісу DOC.UA.

Ще у 1937 році Хільда Брух, американська психіатриня німецького походження, коли досліджувала харчову поведінку сімей іммігрантів у Нью-Йорку, відмічала, що ожиріння частіше зустрічається у дітей зі сімей іммігрантів, ніж у дітей осілих американців.

Тоді цей феномен вона пов’язувала з поведінкою матерів. Ті надмірним годуванням намагалися компенсувати любов, яку, як вони вважали, "не додавали" дітям, адже були зайняті проблемами адаптації в чужій країні.

Є ще один фактор – відчуття контролю.

Споживання їжі – це одна з базових фізіологічних потреб, яку людина може контролювати. І цей мінімальний контроль міг давати матерям відчуття безпеки,
– зазначає Тетяна Катоніна, психолог і психотерапевт Центру дієтології, нутриціології та психотерапії HealthyWay".

Чому під час стресу не хочеться броколі

Тетяна Катоніна

"Найгірше в еміграції – це втрата відчуття безпеки. З переїздом людина втрачає знайомі ритуали й опори. Змінюються її побутові звички, які раніше виконувалися "на автоматі". Чи то у чужій країні, чи то в іншому місті у людини з’являється новий статус і нова роль."

"Немає колишніх соціальних зв'язків і репутації. Немає розуміння, "що, де, з ким і як?". У цій ситуації може статися так звана "соціальна смерть", коли людина опиняється поза життям соціуму. У відомій піраміді Маслоу потреба в безпеці є наступною після базових фізіологічних потреб. Без неї людина не може розвиватися та навряд чи зможе ефективно працювати", – додала лікарка.

Також в еміграції людина може відчувати провину за те, що родичі залишилися на батьківщині або загинули на війні.

Ви можете відчувати провину тільки за те, що вижили або за те, що, на відміну від інших, можете залишатися ефективними далі. Це стає причиною емоційного пригнічення, тривожності, втрати довіри до оточення та не бажання з ним спілкуватися. Іноді стрес викликає фізичний біль у тілі. А іноді впливає на харчову поведінку – відбиває бажання їсти або навпаки спонукає їсти більше,
– пояснила психолог.

І дійсно, під час стресу в багатьох підвищується апетит і хочеться з’їсти чогось смачненького і це не броколі, а, зазвичай, висококалорійний фастфуд чи солодощі. Психологи вважають, що солодке виступає "транквілізатором" для зняття занепокоєння й тривоги.

Завдяки цукру підвищується рівень гормону серотоніну – природного антидепресанту, який покращує настрій, заспокоює, знімає тривожність. Іноді "заїдають" солодким проблеми й ті, хто відчуває брак уваги та турботи. Це пов’язане з дитинством, коли будь-яка проблема малюка вирішувалася мамою й солодким материнським молоком.

Але ефект від вживання цукровмісних продуктів короткочасний. Полегшення минає швидко, і людина повертається до початкового стану й очікування "нової порції антидепресанту". Надмірне ж споживання солодощів призводить до набору зайвої ваги, і це викликає розгубленість, злість й почуття провини. Виникає новий стрес, який ми знову "заїдаємо".

Тетяна Катоніна

"У нас була клієнтка, яка вимушено переїхала за кордон. Деякий час вона жила у таборі для переселенців, де отримувала більш-менш збалансоване харчування. Коли з’явилася можливість жити окремо у власному помешканні, клієнтка зіштовхнулась з "мовним бар’єром", вона боялася робити замовлення в кафе, їй важко було купляти продукти."

"Без інтеграції в соціум в неї погіршився сон, вона постійно почувала себе виснаженою, роздратованою та втомленою. З часом вона почала "балувати" себе, купуючи щось солоденьке. Тимчасово їй ставало легше, а потім виникало почуття провини за з’їдені зайві калорії, які вона знов заїдала шкідливою або солодкою їжею. Розв’язати замкнений цикл "стрес – переїдання" вдалося коли дівчина повернулася в Україну та звернулася по допомогу до психотерапевта й нутриціолога", – додала лікарка.

Що відбувається з травленням людини, коли вона стресує

Стрес впливає не тільки на емоційний стан людини, він змінює її організм на біологічному рівні. Під впливом сильних емоцій або фізичних навантажень активізується робота симпатичної нервової системи, яка прискорює роботу серця, підвищує артеріальний тиск, стимулює обмін речовин у клітинах і тканинах. Людина готова діяти: "бити, тікати, або завмерти", – розповіла Марта Абражевич, дієтолог-нутриціолог в клініці GastroLife.

А для оптимальної роботи травлення потрібно, щоб активною була парасимпатична нервова система. Вона розширює судини, знижує артеріальний тиск та активізує процеси, пов’язані з відновленням речовин у клітинах і тканинах.

Що відбувається з кишково-шлунковим трактом (ШКТ), коли людина стресує:

• у 4 рази зменшується кровотік до органів;
• кров з області живота переміщається до кінцівок;
• у 20 тисяч разів зменшується кількість травних ферментів та ферментів, які виконують різноманітні функції в нашому організмі;
• виробляється більше шлункової кислоти, страждає слизова, з’являється печія;
• погіршується засвоєння вітамінів й мінералів, що поступають з їжі;
• з’являється чутливість до продуктів, може з’явитися алергія;
• порушується перистальтика кишківника;
• зростає рівень холестерину в крові;
• збільшується вірогідність виникнення синдрому подразненого кишківника.

Усі ці фактори впливають на засвоєння їжі. Оскільки в організмі виникає дефіцит поживних речовин, вітамінів й мінералів, у людини з’являється слабкість, настрій пригнічується, з’являється бажання з’їсти чогось смачненького, що дозволить швидко отримати "гормони щастя" – дофамін і серотонін. Зазвичай, це "смачненьке" – легкозасвоювані вуглеводи, які призводять до ожиріння.

Мікробіом кишківника впливає на настрій

У кишківнику зосереджена величезна кількість нейронів та допоміжних клітин. Вчені називають їх "черевним" або "другим мозком".

Марта Абражевич

"Черевний мозок складається зі ста мільйонів нервових клітин. Нейрогастроентерологи описують його, як панчоху, що охоплює стравохід, шлунок та кишківник. І ця "панчоха" обмінюється інформацією, "спілкується" з мозком імунологічним, нервовим та біохімічним шляхами."

Через зв’язок із центральною нервовою системою "черевний мозок" впливає на наші емоції та поведінку. Таким чином, зміни у харчуванні можуть викликати, як радість, піднесення, так і пригнічення, неврози, тривогу. Тобто нервова система ШКТ впливає не лише на перетравлення їжі.

"Наприклад, при системному запаленні в кишківнику людина стає нервово збудженою, уникає спілкування, закривається, – розповіла дієтолог-нутриціолог Абражевич. – А коли всередині все добре, запальних процесів немає, мікробіота кишківника в нормі, у людини з’являється бажання спілкуватися".

Науковці вважають, що в кишківнику мешкає понад тисячу різних мікроорганізмів – більшість з тих, що присутні в нашому тілі. Вони утворюють мікробіом кишківника. У кожної людини він індивідуальний. Люди, які перебувають у стані постійного стресу, зазвичай мають менш різноманітний мікробіом, що ускладнює засвоєння продуктів.

Марта Абражевич

"Коли людина надовго змінює місце проживання та, відповідно, набір продуктів, які споживає на постійній основі, у неї змінюється мікробіом кишківника. Це може призвести до психічних розладів, порушення обміну речовин, вплинути на імунну систему. Наприклад, 90% клієнтів після зміні місця проживання скаржаться на закрепи".

Як адаптувати систему травлення до нових умов

Нова їжа, інший режим життя, стрес призводять до порушення роботи кишково-шлункового тракту. Щоб цього уникнути, нутриціолог-дієтолог Марта Абражевич рекомендує у перші тижні-місяці харчуватися звичними для вашого ШКТ простими продуктами: круп’яними кашами, рибою, м’ясом, горіхами, овочами, зеленню й фруктами.

Намагайтеся формувати свою "тарілку" так, щоб у ній тричі на день були присутні складні вуглеводи, як-от: пшенична й вівсяна крупи, гречка, бурий рис, сочевиця, нут, кіноа, макарони з твердих сортів пшениці, цілозерновий хліб. Обов'язково доповніть вуглеводи порцією білків. Адже всі процеси в організмі відбуваються з їхньою допомогою. Ферменти, наші імунні клітини складаються з білка. І на звершення додайте до раціону порцію рослинних жирів (мінімум 2-3 ст. ложки нерафінованої олії на день), а на десерт – фрукти.

Після такої їжі ви довго будете ситі, наповните свій організм усіма поживними елементами, а енергія протягом дня буде витрачатися рівномірно. Не буде стрибків глюкози й інсуліну, відповідно, шанси набрати вагу зменшуються в рази, як і тяга до солодощів.

Їжу старайтеся вибирати за принципом "смачно та корисно". Не забувайте рухатися та бувати на свіжому повітрі.

Пийте достатню кількість води. Рідина потрібна для всіх травних соків. На день у здорової людини може виділятися близько 2 літрів жовчі, яка складається з води, і від якої залежить перетравлення жирів, перистальтика кишківника та вивід токсичних речовин з організму.

Як розірвати зачароване коло "заїдання стресу"

Перестати "заїдати стрес" допомагає усвідомлення, що ви їсте не через голод, – говорить психолог Тетяна Катоніна. – Потім проаналізуйте, що стало причиною вашого стресу і що з ним можна зробити. Зверніться до психолога або психотерапевта, які допоможуть вам у цьому розібратися.

Зрозуміти, чим викликане бажання попоїсти смачненького, голодом чи стресом, допомагає техніка "заземлення" 5-4-3-2-1. Щоб її виконати, потрібно вийти на вулиці та зробити п’ять вправ:

1. Знайдіть і зверніть увагу на 5 речей, які бачите навколо себе: автомобіль, дерево, стовп, лавочка, кіт тощо.
2. Знайдіть і зверніть увагу на 4 предмети, яких можна торкнутися: стовбур дерева, стіна будинку, металева огорожа, волосся, одяг, монета.
3. Знайдіть і зверніть увагу на 3 речі, які ви можете почути: шум коліс, музика, спів пташок, крик дітей.
4. Знайдіть і зверніть увагу на 2 аромати: парфумів, їжі, квітів.
5. Знайдіть і зверніть увагу на 1 річ, яку ви можете спробувати на смак: вода, яблуко, льодяник, кава.

Після цього запитайте себе, чи дійсно зараз хочете їсти, чи випитої води або з’їденого яблука було достатньо?

Усвідомлення причини своїх бажань та поведінки є ключем до розв'язання проблеми.

Авторка: Світлана Рудєва