"Боремося за чешки?": як судді притримали українських гімнастів на Олімпіаді-2024, човен зупинився на фініші, а Костюк запалювала в танці

1 серпня, 14:22

Останній день липня на Олімпійських іграх-2024 можна віднести до дня втрачених можливостей збірної України. Спочатку жіноча четвірка вела боротьбу за нагороди у академічному веслуванні і, здавалось, що мінімум "бронза" вже нікуди не подінеться. Але – повз п’єдестал. Потім дати бій японцям і китайцям намагався гімнаст Ілля Ковтун, але зупинився за крок від нагород. А крапку, зокрема і у своєму виступу в Парижі поставила тенісистка Марта Костюк.

АКАДЕМІЧНЕ ВЕСЛУВАННЯ. Просто важко підібрати слова, щоб описати, що сталося на фініші у передмісті Парижу з нашою жіночою четвіркою парною у складі Євгенії Довгодько, Катерини Дудченко, Дарини Верхогляд та Анастасії Коженкової. Спортсменки проводили потужний сезон і відібрались до фіналу Олімпіади з другим часом. Але залишились без нагород – п'яті.

Перші 500 метрів українки подолали другими, поступаючись лише Нідерландам, потім пропустили вперед представниць Великої Британії і, коли давалось, що вже "бронза" нікуди не дінеться, перед фінішем майже зупинилися фоні інших. У підсумку лише п'яте місце і величезне розчарування, особливо для 38-річної олімпійської чемпіонки Коженкової, для якої це були останні Ігри.

"У фіналі ми були єдиною командою, яка відібралася з ліцензійного добору в Швейцарії, тому всі інші готувалися впродовж року тільки на Олімпійські ігри. Багато стартів у нас було, багато вимушених відборів, багато всього. І це, можливо, зіграло з нами такий жарт", – відмітила Коженкова.

Цікаво, що у жіночому веслування ми мали ще одну ліцензію – в одиночці у Довгодько, але відмовились від неї, щоб зосередитись на четвірці, де потенційно були вищі шанси на нагороди. І от тепер постає питання: чи справді був виправданий такий крок?

ГІМНАСТИКА. Ще одна медаль подражнила українців і помахала ручкою у спортивній гімнастиці, де у багатоборстві боролися одразу два українця – олімпійський чемпіон 2016 року Олег Верняєв і 20-річний лідер збірної, чемпіон Європи і призер світової першості Ілля Ковтун. І якщо чесно, то від цих змагань залишився якийсь гіркуватий присмак і навіть лють, адже в кінці не залишала думка, що як мінімум Ковтуна судді притримали і не пустили на той п'єдестал.

Після чотирьох приладів, не дивлячись на скупість суддів, наші спортсмени очолювали турнірну таблицю. Але в останніх Верняєва опустився на 8 місце, а Ковтун посів найбільш сумне і образливе місце – четверте, хоча не був нічим не гірший за китайців, що здобули "срібло" і "бронзу". Від топ-3 його відділили 0,199 бала.

Не дарма Олег після змагань прозоро натякнув на те, що відбувалося на арені і за суддівськими столиками, і відмітив, що Україні треба не внутрішні розбірки влаштовувати, а докладати зусиль, щоб наших суддів було як можна більше на міжнародному рівні.

"Я так відкрито говорити не можу, бо ще не закінчив Олімпіаду. Але над цим також треба працювати. Не лише ми маємо працювати у залі. Це як наші захисники на фронті – вони воюють, а ми допомагаємо. Ми одне ціле. Так і тут. Ми не можемо приїжджати та сподіватися, що ми з України і нам усі медалі віддадуть. Це Олімпіада, всі за своїх спортсменів борються. А ми боремося в себе... Не знаю, за що, за чешки? У нас мають бути молоді судді, це напрацьовується, кілька циклів, авторитет. Це велика робота", – відмітив Олег.

Ковтун намагався не показувати свого розчарування, але це давалось йому непросто: "Четверте місце – це також хороший результат, але, звісно, можна було краще. Буду старатися в двох інших фіналах – у вільних вправах та на брусах, адже попереду ще є шанси. На брусах буду підіймати складність: з 6,7 в особистому багатоборстві до 7,0".

"Сьогодні я міг краще виступити і на коні. У опорному стрибку була помилка. Поперечину також міг краще зробити. Але вже є кінцевий результат, і ти більше нічого не зміниш. Суддівство? Вони працюють, як бачать. Але нічого страшного, ми будемо сильніші, будемо боротися на вільних вправах та на брусах. Найважчі місця – це друге та четверте," – додав Ілля.

БОКС. За українських боксерів в Парижі залишився віддуватися лише срібний призер минулої Олімпіади Олександр Хижняк. На жаль, дебютант таких змагань, 20-річний Айдер Абдураімов програв свій перший бій в Парижі болгарину Хав'єру Ібаньєсу Діасу.

"Хороший поєдинок, достойний, але наразі він гірший за суперника у всіх фазах та епізодах бою. І там не встиг, і там запізнився. Хоча в самому поєдинку старався, хотів перемогти. Є над чим працювати. І це навіть не його вага до 57 кг. Він наразі бореться з вагою, тому бачу, що десь притримує все", – розповів головний тренер збірної Дмитро Сосновський.

ТЕНІС. Закривала середу Марта Костюк, якій противостояла хорватка Донна Векіч. У першому сеті з боку українка виглядала настільки втомленою після попередніх трилерів на пекучому сонці, що здавалось: ось зараз вона просто складе ракетку в сумку і піде. Але це була б не Марта. Втомлена, але не скорена.

Невдало почавши поєдинок і програвши перший сет, Костюк змогла повернутися у боротьбу і довела справу до тайбрейка у третьому сеті. Це був неймовірний бій, який тривав більше трьох годин і закінчився вже після першої години ночі за Києвом. Це було протистояння на межі людських можливостей і першою, на жаль, помилилася Марта, поступившись 4:6, 6:2, 6:7:(8:10).

"Мені не було дуже фізично важко, я просто не могла знайти свій ритм. Мені неправильно натягнули ракетки, і я чекала, коли мені прийдуть вже мої нормальні. Векич добре грала, а я діяла трошки пасивно, і це зіграло свою роль. Але я рада, що змогла повернутися в матч і дати битву. Я вважаю, що Донна зараз грає на піку своїх можливостей. На жаль, вона попалась мені у чвертьфіналі. Але, як є", – розповіла потім Костюк.

Одним з найбільш яскравих моментів матчу стали танці Марти між сетами, коли вона разом із публікою запалювала під Uptown Funk: "Коли я сиділа й чекала, що Донна повернеться з вбиральні, я розуміла, що люди просто тут кайфують, вони отримують задоволення. Чим я гірша? Я розумію, що мені тільки 22, і я маю можливість отримувати задоволення від цього. І я вважаю, що потрібно як можна більше собі такого дозволяти. Була така музика, і в моменті мені захотілося це зробити".

"Звісно, це боляче. Я ж теж жива людина. Поплакала трошки, заспокоїлася. В ідеалі до поразок треба ставитися так само, як і до перемог. Мене ця поразка багато чому навчила, я впевнена. Я була не в найкращій своїй формі сьогодні. Я не могла подати з різних причин. Те, що я змогла дотриматися до такого рахунку й до такого матчу – я можу тільки пишатись собою", – додала Марта.