Рецензія на фільм «Бордерлендз» / Borderlands

З 8 серпня в кінотеатрах стартував науково-фантастичний комедійний екшн «Бордерлендз», сюжет якого заснований на однойменній серії лут-шутерів від першої особи. У рецензії нижче розбираємось, до яких жанрових попередників буде справедливим віднести цю відеоігрову кіноадаптацію і, відповідно, де їй місце — серед відносних топів чи, можливо, на помийці низькосортного непотребу поруч з нетлінками Уве Болла.

«Бордерлендз» / Borderlands 

Жанр науково-фантастичний комедійний екшн
Режисер Елай Рот
У ролях Кейт Бланшетт, Кевін Гарт, Джеймі Лі Кертіс, Джек Блек, Аріана Грінблатт, Флоріан Мунтяну, Едгар Рамірес, Гейлі Беннетт, Джина Гершон
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2024
Сайти IMDb, офіційний сайт

Несамовито крута мисливиця за головами Ліліт отримує роботу від вкрай наполегливого замовника — голови корпорації з розробки озброєння Девкаліана Атласа. Цей неприємний тип буквально змушує Ліліт відправитись на її рідну планету Пандора, щоб розшукати його дочку Крихітку Тіну.

Бойова красуня неохоче повертається у рідні краї, котрі становлять суцільне сміттєзвалище, і одразу зустрічає нових знайомих. Саме з ними їй доведеться об’єднати зусилля, і не тільки для захисту малої від нескінченних небезпек, а й заради розкриття однієї великої таємниці.

Студія Lionsgate офіційно анонсувала вихід фільму ще у 2015 році, але потім він потрапив у виробниче пекло, а такі речі позитивно впливають на результат трохи частіше, ніж ніколи. Сценаристи почали змінюватися, як рукавиці, а до конкретики справа так і не доходила. Нарешті, у 2020-му, до проєкту долучилися Елай Рот як режисер та сценарист «Чорнобиля» й The Last of Us Крейг Мезін. Та останній у підсумку вирішив прибрати своє ім’я з титрів, і тепер зрозуміло, чому.

Фільмування припало якраз на період пандемії коронавірусу, але цим справа не закінчилася. На початку 2023 року, під час двотижневих перезнімань, режисер першого «Дедпула» і «Термінатора: Фатум» Тім Міллер замінив Рота у режисерському кріслі через зайнятість останнього у слешері «День подяки». Усі ці перестановки, перезнімання тощо явно не пішли на користь.

Тож не дивно, що після прем’єри критики буквально знищили стрічку — на початковому етапі рейтинг позитивних відгуків на Rotten Tomatoes складав знущальні 0%, а на момент написання цього тексту виріс до жалюгідних 6%. Після перегляду важко заперечувати таку катастрофічну реакцію: усе по ділу.

Щодо вторинності, то вона відчувалася ще на етапі появи промоматеріалів, тобто до виходу фільму на екрани. Виконані у кричуще яскравих тонах, з кислотними відтінками, місцеві постери змушували згадати про інший фільм з командою антигероїв у центрі сюжету — «Загін самогубців» Девіда Ейра. Але на ділі вийшла дуже, дуже ледача спроба наслідування «Вартовим Галактики» з їхньою чарівною придуркуватістю. У «Бордерлендз» зникла геть уся чарівність (першочергово це стосується героїв та їхньої взаємодії у кадрі) і лишилася сама придуркуватість.

Особливо цікаво порівнювати хіт від Marvel та провал Lionsgate в контексті зіставлення фільмографій режисерів: що Елай Рот, що Джеймс Ґанн, можна сказати, проторювали собі шлях у мейнстрим крізь низькобюджетне кіно чи взагалі відвертий треш (а один з них навіть відмітився фальшивим трейлером, стилізованим під старий добрий експлуатейшн у «Грайндхаусі»). Перший починав з кривавих безкомпромісних горорів, другий взагалі з культової у певних колах студії Troma. Щоправда, пізніше Ґанн ще отримає свій досвід створення фільмів жахів для широкого прокату, написавши сценарій до «Світанку мерців» Зака Снайдера та поставивши «Слизняка».

Окрім безпорадного сюжету про чергову команду аутсайдерів творці «Бордерлендз» намагаються розбавити своє дійство типу бешкетливим гумором, але виходить не дуже. За цю складову віддувається робот Клептреп, і часом навіть успішно. Він тут виступає таким собі посіпакою з «Нікчемного я», на якого робиться основна ставка у плані комедійності. Але цей пустун ганебну ситуацію аж ніяк не рятує.

Складно визначити, що у цьому несмаку забула Кейт Бланшетт, але, судячи з її слів, акторка просто помирала з нудьги під час пандемії. На тлі невиразної Ліліт навіть марвелівська Гела здасться персонажем трагічним. Про інших годі й казати, настільки непримітними бовванцями вони вийшли. Хіба що слід відзначити, як протягом усього фільму дратує героїня юної Аріани Грінблатт. Ну а про те, що між дійовими особами немає жодної хімії не згадає тільки ледачий.

Особливо програшно «Бордерлендз» виглядає на тлі останніх успішних екранізацій відеоігор, таких як, наприклад, «Їжак Сонік» чи «Uncharted: Незвідане»; про хіти ж на малих екранах «Останні з нас» чи «Фолаут» краще тактично промовчати. Далеко ходити не треба — навіть не менш дурнуватий «Дедпул і Росомаха» справлявся зі своїм основним завданням — якісно розважити глядача, в той час, як творінню Рота до цього дуже далеко, адже воно скоріше про даремно витрачений час, аніж про якусь притомну розвагу.