В России началась информационная операция "Пригожин 2.0": Путина пытаются вывести из ступора

Российский диктатор в самые критические моменты своего правления "подвисает", как страус, пряча свою ответственность за кремлевскими стенами. В такие моменты ближайшее окружение пытается перезагрузить его, в том числе с помощью Z-пропаганды.

Далее текст на языке оригинала

 Наступ ЗСУ на Курськ породив  один із таких епізодів, що підтверджують численні публікації в західних медіа. Ось дві найсвіжіші. The Times: "Путін примхливий і дає осічки - і його режим починає хвилюватися", () WP: "Реакція Кремля на вторгнення в Курськ показує, як Путін застигає під час кризи". Психіатричний діагноз "величному лідерові сучасності" в них приблизно однаковий. 

У будь-якій критичній ситуації путін реагує мляво, і йому потрібно чимало часу, аби зібратися і вичавити будь-який коментар. Так було і в момент провалу київської кампанії, і після повстання "вагнерів" Прігожина, і теракту в концертному залі "Крокус Сіті Холл".

Користуючись безпорадністю диктатора, найближче оточення відверто його дурить, аби тримати в теплій ванні. Ось лише приклад з наступу ЗСУ на Суджу: начальник ГШ РФ Валерій Герасимов і командир спецпідрозділу "Ахмат" у Курському регіоні Апті Алаудінов неодноразово заявляли, що просування українців було зупинено. 

Якась частина оточення кремлівського диктатора намагається підлити крижаної води у теплу президентську ванну. Раніше це робив "кухар-вагнерівець" Прігожин, зараз його "православний" олігарх Малофєєв, який віджав прігожинську мережу націоналістичних Z-блогерів та воєнкорів. Зараз вони щедро накидають "на вентилятор":

Одні твердять що "Ахмат банально домовився із ЗСУ..."; 

Інші вимагають розстріляти винних за провал оборони району, натякаючи на Герасимова.

"Два майори"  вважають, що "старі пердуни в генеральських кріслах часто судять про результати заходів за фейковими репортажами".

Подекуди Z-блогери вкупі з російськими воєнкорами "розпоясалися" настільки, що відверто "погнали" на путіна: говорять про його кволість та натякають на неминучу відставку.

Інформаційна Z-терапія, безумовно, підриває авторитет бункерного, але — НАРАЗІ — не несе загрози його владі. Це лише одна з передумов внутрішньої колотнечі чи "смути", як полюбляють говорити самі рашисти. Водночас для нас це красивий сигнал, що путін не завжди такий борзий та цілеспрямований, як його намагаються показати пропагандони: він переповнений глюків, які вже добряче насолили навіть частині найближчого оточення російського диктатора.