Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики вирішив допрацювати законопроєкт про регулювання месенджера Telegram. Подати його до парламенту мають уже до кінця вересня.
Про це говорили під час засідання комітету.
Допрацювати законопроєкт там вирішили «для уточнення окремих положень […] у зв’язку з новими обставинами та суспільним запитом». Для цього створять робочу групу. До роботи над проєктом закону долучать і міністерство цифрової трансформації.
Потребу в регулювання Telegram депутат та ініціатор відповідного законопроєкту Микола Княжицький вбачає в захисті національної безпеки. За його словами, месенджер «випадає з-під дії чинного законодавства», працюючи в його «сірій зоні».
Через це Telegram можуть використовувати в операціях проти України — «від інформаційних операцій, щоб зламати опір українців агресії, і до прямого збору та використання чутливих державних даних і персональних даних громадян у збройній агресії», переконаний Княжицький.
Що пропонують в законопроєкті про регуляцію Telegram?
Згідно з законопроєктом №11115, одним з ініціаторів якого є Микола Княжицький, такі платформи, як Telegram, муситимуть реагувати на поширення контенту із, зокрема, виправдовуванням російської агресії.
Також на запит Національної ради з питань телерадіомовлення вони, як й інші медіа, муситимуть розкривати структуру власності, а також джерела фінансування. Якщо структуру власності або джерела фінансування визнають непрозорими, то Telegram не зможуть використовувати державні органи та фінансові структури, які обробляють персональні дані українців.
В такому разі його не можна буде встановлювати на будь-яких пристроях, які використовуються для службових цілей.
Водночас Княжицький казав, що обмеження та заборони щодо використання платформ з непрозорою власністю не застосовуватимуть до Сили безпеки й оборони.