Ніхто не стоїть вище за закон: у Human Rights Watch закликали Монголію заарештувати Путіна

Монголія повинна відмовити у в'їзді президенту Росії Володимиру Путіну або заарештувати його, якщо він в'їде в країну. Про це повідомила правозахисна організація Human Rights Watch.

Правозахисники зазначили, що Путін планує відвідати Монголію 3 вересня 2024 року після запрошення президента Монголії Ухнаа Хурелсух відвідати військовий ювілейний захід. Водночас Путіна розшукує Міжнародний кримінальний суд (МКС) із 17 березня 2023 року.

Важливо Арешт Путіна у Монголії. Чому Улан-Батор не виконує Римський статут

У повідомленні йдеться про те, що судді видали ордери на арешт глави Кремля та уповноваженої в РФ з прав дітей Марії Львової-Бєлової за воєнні злочини. Йдеться про незаконну депортацію та незаконне переміщення дітей з окупованих територій України до Росії.

"Монголія порушить свої міжнародні зобов'язання як члена МКС, якщо дозволить президенту Росії Володимиру Путіну відвідати країну, не заарештувавши його", — заявила Марія Єлена Віньйолі, старший міжнародний радник з питань правосуддя в Human Rights Watch.

За її словами, візит Путіна і його привітання в Монголії стане не тільки образою для численних жертв злочинів російських сил, а й підірве принцип, згідно з яким ніхто, незалежно від його влади, не стоїть вище за закон.

Правозахисники нагадали, що Монголія стала членом МКС у 2003 році. Згідно з засновницьким договором суду, Монголія зобов'язана співпрацювати з судом, зокрема заарештовуючи і видаючи будь-яких підозрюваних, які в'їжджають на її територію. Не маючи власних поліцейських сил, МКС повинен покладатися на держави і міжнародне співтовариство в питаннях арештів.

У Human Rights Watch впевнені, що всі члени МКС повинні наслідувати приклад ПАР і дотримуватися своїх зобов'язань відповідно до договору суду. Так, у серпні 2023 року Путін мав відвідати щорічний саміт лідерів БРІКС у Йоганнесбурзі, але його візит скасували через тиск із боку громадянського суспільства і рішення південноафриканського суду, що підтверджує зобов'язання ПАР виконати ордер на його арешт, виданий МКС.

Також правозахисники зазначили, що окрім депортації дітей, вони зафіксували задокументувала численні порушення з боку російських військ з моменту їхнього повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, які мають розслідуватися як потенційні воєнні злочини. До них належать:

• незаконні напади на цивільних осіб і цивільну інфраструктуру;
• невибіркові атаки, включно з широким застосуванням забороненої зброї, такої як касетні боєприпаси;
• довільні затримання, тортури, страти цивільних осіб і українських солдатів, які намагаються здатися в полон.

У HRW зазначили, що внаслідок розслідування суду наразі видано ордери на арешт 6 осіб.

"Коли Путін планував відвідати саміт БРІКС у Південній Африці торік, Південна Африка зіткнулася з вибором, який робить Монголія, але ясно дала зрозуміти, що визнає свої зобов'язання заарештувати його, і в кінцевому підсумку він залишився вдома", — сказала Віньолі.

За її словами, у монгольської влади тепер є шанс продемонструвати на конкретних умовах свою прихильність правосуддю, відмовивши Путіну у в'їзді або заарештувавши його.

Нагадаємо, в ОП України пояснили, чому президента РФ не заарештують у Монголії. Так, Михайло Подоляк заявив, що влада Монголії з великою часткою ймовірності вважатиме російського президента "людиною з імунітетом". У такий спосіб Москва хоче обнулити репутацію важливого міжнародного інституту.