Допомога Заходу: чи дійдуть до України американські та європейські мільярди на зброю

Здається, для Заходу повномасштабна війна Росії проти Украіни вже закінчилася. Інакше б наші союзники не блокували надання Україні критично важливої фінансової та військової допомоги. 

У п’ятницю, 6 вересня, США оголосили про  новий пакет  допомоги Україні на $250 млн. До нього ввійшли ракети до нашої ППО, боєприпаси для HIMARS, БМП Bradley, бронетранспортери та інша зброя, яка дуже не подобається ворогу. У той же час, як пише  Reuters,  Україна може втратити близько $6 млрд американської допомоги. Це коштує так званого президентського механізму (КПК), за якого Україна отримує зброю від США. Після піврічного блокування допомоги Україні, коли в квітневому Конгресі її нарешті схвалили, на рахунок КПК було $7,8 млрд. Проте більшість із цих грошей - біля $6 млрд - так і не були використані й можуть взагалі "згоріти", якщо Адміністрація Байдена та Конгрес не знайдуть спосіб, як продовжити їх використання після 30 вересня, коли в США розпочнеться новий бюджетний процес. 

Проте, як бачимо, не це головна проблема. Цифри доводять, що Адміністрація Байдена загалом загальмувала надання військової допомоги Україні навіть після схвалення Конгресом у квітні відповідного законопроєкту. Й це вже не кажуть, що проходження через Сенат та Палату представників нового пакету допомоги Україні на 2025 рік теж не буде швидким і легким. Чому це відбувається? Одні кажуть, це через побоювання Пентагону, що його власні запаси зброї можуть досягти критичної межі. Інші стверджують, що це продовження політики Адміністрації Байдена з підтримання України до переговорів з Росією й небажання ризикувати напередодні виборів у США 5 листопада. 

Але справа не лише в Америці. В Європі вже рік блокуються відповідні рішення. До того ж, робота з формування пакету допомоги Україні на $50 млрд, яка G7 нам пообіцяла ще на самій червні в Італії, взагалі припинилася. Тож, що буде із західною військовою та фінансовою допомогою України 2025 року? Читайте в матеріалі ТСН.ua. 

Стратегія поразки: чому США гальмують допомогу

"Міноборони нам каже, що у них немає грошей, щоб до 20 вересня заплатити "бойові". До цього часу парламент має ухвалити зміни до бюджету, щоб вирішити проблему з дефіцитом коштів на бойові виплати. Я не можу зараз назвати дату засідання ВР, але приблизно 17–18 вересня ми очікуємо цього голосування", - заявила очільниця бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа додавши, що через затримку американської допомоги в першому кварталі цього року, Україна була вимушена використати бюджетні кошти, призначені на кінець року. 

Частково ці проблеми повʼязані й з управлінським хаосом у самому Міноборони України, яке досі не навчилося закуповувати зброю напряму у американських виробників через відповідні програми, використовуючи гранти союзників та гроші нашого бюджету. 

"Загалом у Міноборони відсутня базова внутрішня експертиза щодо наявних іноземних бюджетних програм військової допомоги для України. Не маючи цієї експертизи, Міноборони, на наш подив, лише в кінці серпня дізналося від громадських організацій про ризик втрати $6,2 млрд допомоги за програмою президентських списань уряду США. Це при тому, що в бюджеті України до кінця року на зброю лишається не більше $1 млрд", - зазначили у статті на "Українській правді" директорка Центру "Нова Європа" Альона Гетьманчук, керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська та виконавча директорка Центру протидії корупції Дарʼя Каленюк. 

До цього додається ще й величезна нерішучість США щодо дійсно нормального озброєння України в необхідних для стратегічної переваги на полі бою масштабах. У Пентагоні нагадують, що через бухгалтерську помилку, Україна матиме $3 млрд, які можна буде використати на зброю й після 30 вересня. До того ж, у Конгресі запевняють, що разом із Адміністрацією Байдена знайдуть вихід, щоб ці $6 млрд із механізму PDA не "згоріли". Проте, справа не лише в цьому. 

У своїй статті для Atlantic Council позаштатний експерт Даг Клейн зазначає, що поки Україна не матиме багаторічної законодавчо затвердженої Конгресом програми підтримки (яку, наприклад, має Ізраїль - ред.), щоб кожного року її знову не обговорювали й не блокували, Київ не зможе спланувати стратегічно наперед ті чи інші операції (щоправда, як кажуть українські експерти, й наше Міноборони не має цієї візії). 

"Залишаються реальні ризики, що надто швидке повернення питання України до політичних дебатів у США може дати Трампу стимул саботувати будь-який пакет допомоги, щоб позбавити Адміністрацію Байдена-Гарріс шансів на перемогу. Але підтримка США буде вирішальним фактором, чи зможе Україна перемогти й залишитися в безпеці від будь-яких майбутніх спроб Москви переозброїтися й спробувати ще раз", - зазначає Даг Клейн. 

У нещодавньому інтервʼю NBC News президент Зеленський ще раз повторив, що в кінці вересня (напевно, коли перебуватиме в США на Генасамблеї - ред.) презентує План перемоги України, розроблений Києвом, як Джо Байдену та Камалі Гарріс, так і Дональду Трампу, бо результат американських виборів 5 листопада далеко не визначений.  

"Наше розуміння перемоги базується на підтримці партнерів. Від них залежить, чи Україна переможе, чи лише стримуватиме Путіна. Мій План — це не тільки посилення України, але й примушення Росії до миру. Ми хочемо змусити їх зрозуміти, що війна — це шлях у безвихідь. Я хотів показати План перемоги президенту Байдену, але після того, як у нас буде успіх на Курщині. Можливо, ми надішлемо цей план, а можливо будемо зустрічатися нашими командами. Поки що це невідомо. Але наші команди вже почали працювати над цим, вже почали комунікацію", - зазначив Володимир Зеленський. 

Можливо, це допоможе, як у пʼятницю, 6 вересня, український президент сказав на "Рамштайні" (до речі, Володимир Зеленський вперше особисто брав участь у засіданні контактної групи з допомоги Україні за ці роки повномасштабної війни), "щоб ця осінь стала часом, коли закінчиться російська агресія". Чи, хоча б принаймні зрушить із мертвої точки два ключових наразі для нас питання: зняття обмежень на удари західною зброєю вглиб території Росії та створення інтегрованої системи ППО Україна-Польща-Румунія, коли наші сусіди збиватимуть російські ракети й "шахеди", що летять в їхній бік. 

Бо поки що це є своєрідним табу. На "Рамштайні" міністр оборони США Ллойд Остін сказав, що якийсь один єдиний засіб не є вирішальним у війні, й "Україна має власні досить потужні засоби для ураження цілей, розташованих далеко за межами радіусу дії ATACMS чи Storm Shadow". А, щодо інтегрованої системи ППО, міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельман додав, що це не є "найефективнішим способом розв'язання проблеми", адже може призвести до прямого зіткнення ВПС НАТО та Росії, чого Альянс намагається уникнути. 

Російські активи: США та ЄС ніяк не поділять $50 млрд

Такі дії союзників не можуть не дивувати, особливо на тлі передавання Іраном балістичних ракет Росії, яка неодмінно їх використає для продовження ударів по українській енергетичній інфраструктурі напередодні зими. Про появу іранських ракет у Росії попередили й очільники ЦРУ Вільям Бернс та МІ6 Річард Мур, які мали спільну панельну дискусію на одному із заходів Financial Times у Лондоні. Те, що керівники двох найпотужніших у світі розвідок в принципі прийшли поговорити на камери перед публікою, на Заході назвали безпрецедентною подією. 

Вільям Бернс зокрема також пригадав, що 2022 року (якраз під час блискавичного українського контрнаступу восени, коли ми звільнили правобережжя Херсонщини та Харківщину) існувала реальна загроза застосування Росією ядерної зброї, саме тому він тоді й зустрічався з головою Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним в Анкарі. Проте, незрозуміло, чи дійсно це правда, адже українська операція на Курщині, як бачимо, не призвела до повторення загрози ядерного удару з боку Москви. До того ж, якщо червоні лінії Путіна виявилися блефом, чому б Заходу не збільшити підтримку України, знявши всі заборони? 

"У день, коли Україна почала сміливе вторгнення в Курську область Росії, ФСБ применшила серйозність операції, назвавши це "збройною провокацією, додавши, що її сили працюють над тим, щоб відтіснити українців. Незважаючи на розгалужену мережу агентів і величезний бюджет, ФСБ не змогла передбачити українське вторгнення", - пише The New York Times. 

Проте, як стало відомо минулого тижня, є ще одне питання, повʼязане з допомогою Україні, яке Адміністрація Байдена-Гарріс не поспішає вирішувати. Хоча, на тлі результатів земельних виборів у Тюрингії та Саксонії в Німеччині 1 вересня, у Вашингтоні мали б бути зацікавлені в зворотному. Падіння рейтингів керівної світлофорної коаліції на чолі з канцлером Олафом Шольцем призвело до того, що в Тюрингії перемогла проросійська партія Альтернатива для Німеччини. В Саксонії вона посіла друге місце. До того ж, на третьому місці  в обох землях - Альянс Сари Вагенкнехт - ліва проросійська партія, яка теж проти продовження допомоги Україні. 

Але, за інформацією Politico, США не поспішають нарешті погодити з ЄС кредитний пакет для України на $50 млрд, який має наповнюватися за рахунок кредитів, а погашатися - з прибутків, які генерують заморожені російські активи. Як пише видання, процес переговорів між Вашингтоном і Брюсселем сповільнився після того, як рейтинги Камали Гарріс почали зростати, адже ідею кредитного пакету на $50 млрд для України ще називали "страховкою від Трампа", побоюючись, що в разі його перемоги на виборах він може взагалі припинити будь-яку допомогу Україні, або ж залишити лише військову, а фінансову обрізати. 

"Вашингтон вимагає від ЄС гарантії, що російські активи залишаться знерухомленими (тобто, щоб ЄС зробив свої санкції проти Росії безстроковими, а не продовжував їх кожні півроку - ред.), доки Москва не виплатить Україні післявоєнні репарації. Щоб, таким чином, США не опинилися на гачку за погашення кредиту, якщо активи будуть розморожені. Але ЄС важко виконати цю вимогу, бо для цього потрібна одностайність, а кілька європейських країн виступають проти", - пише Politico. 

За словами старшого наукового співробітника Стокгольмського форуму вільного світу Андерса Ослунда та колишнього помічника держсекретаря США Деніела Фріда, без відповідних законодавчих рішень ЄС, Вашингтон не може розглядати своє фінансування як позику, підкріплену реальними ресурсами. Натомість це будуть видатки для американського бюджету, що потребуватиме погодження з Конгресом. А це рішення навряд чи пройде Капітолій. Проте, ні канцлер Німеччини Шольц, ні президент Франції Макрон, ні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нічого не зробили, щоб ЄС ухвалив відповідні рішення консенсусом. 

До того ж, вже як рік Угорщина блокує 500 млн євро на зброю для України з Європейського фонду миру. Й схоже, це питання так і не буде вирішене через брак політичної волі у наших європейських союзників нарешті поставити Віктора Орбана на місце, позбавивши Будапешт права голосу під час ухвалення рішень в ЄС. Натомість днями, виступаючи на економічному форумі в італійському місті Черноббіо, премʼєр Угорщини заявив, що для завершення війни необхідна особиста зустріч Зеленського та Путіна.