Знищив російський Су-25 над Києвом: військові просять присвоїти “Бджоляру” Героя України — петиція
Знищив російський Су-25 над Києвом: військові просять присвоїти “Бджоляру” Героя України — петиція

Знищив російський Су-25 над Києвом: військові просять присвоїти “Бджоляру” Героя України — петиція

“Привид Києва” зберіг центр столиці від знищення і виграв історичний повітряний бій.

40 бригада тактичної авіації "Привид Києва" просить підтримати петицію щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) Валентину Коренчуку “Бджоляру” — льотчику, який знищив російський літак без зброї у ближньому бою, і вберіг центр столиці від масованого бомбового удару ворога. 

Сайт ТСН.ua публікує унікальну історію його життя і служіння захисту неба України.

Залишився вірним Україні попри все

Валентин Коренчук народився у місті Потсдам (Німеччина), в родині військового. Відтак і своє життя вирішив присвятити службі в армії, з дитинства обравши “шлях до мрії” в Повітряних Силах. Родина військового значну частину часу проводила “на валізах”, залежно від призначення на місце служби. Але період дорослішання і особистісного формування Валентина Коренчука пройшов саме в Україні.

У 1993 році, після закінчення школи в місті Чугуїв на Харківщині, він вступив до Харківського військового університету ракетних військ. За два роки перевівся до Харківського інституту льотчиків ВПС. У 1998 році з відзнакою закінчує університет та отримує призначення на посаду льотчика авіаційної ланки у 7-му бригаду тактичної авіації в місто Старокостянтинів на Хмельниччині.

Це місто стане його справжнім домом, в якому молодий льотчик знаходить дружину, створює родину, в нього народжується перша донька. Військова кар’єра набирає обертів, але…

Громом серед ясного неба у 2003 році стає наказ про скорочення особового складу Повітряних Сил – “у зв’язку з оптимізацією кількісного і якісного складу війська”. Україна вступає у своєрідну фазу роззброєння. Частину бойових літаків продають за кордон, інші – ріжуть на металобрухт, забезпечення військовослужбовців стрімко скорочується, як і кількість польотів через брак керосину. В кожній частині затверджують списки на звільнення, в яких опиняється і Валентин Коренчук.

Для військової людини, яка присвятила своє життя небу — це був великий удар. Саме в цей момент знаходяться колеги з Росії, які пропонують продовжити службу кадровому офіцеру вже лавах ВПС РФ. На престижних посадах і з дуже солідними окладами. З іншого боку, до продовження такої служби сина спонукає мати, яка всі ці роки лишалася в Росії, аби син був “ближче до рідні і мав більше перспектив”. Задля цього Валентин Коренчук навіть їде до федерації на співбесіду та за відношенням. Його місячної зарплатні вистачає рівно на квиток за Урал і назад.

Тим часом в Україні вибухає Помаранчева революція. Люди масового виходять на майдани, а Росія, не криючись, заявляє про свої загарбницькі плани і намір встановити васальну владу в Києві.

Ці події раз і назавжди розставляють крапки над “і” в житті Валентина Коренчука, який віддав своє серце і розум Україні, залишивши лінію конфлікта і нерозуміння з російською частиною родини.

Від Майдану до Майдану

Завдяки відмінним знанням математики, фізики, інформатики Валентин Коренчук реалізує себе “на цивілці” в ІТ-царині. Десятиріччя життєвого спокою і кар’єрного розвитку перериває новий Майдан. В країні почалася Революція Гідності. Чоловік опиняється в перших лавах її активістів, намагаючись використати військовий досвід на захист наметового містечка на Майдані Незалежності.

“Початок Революції Гідності я зустрів на Майдані зі студентами та своїми співробітникам, з якими тоді працював на цивільній роботі. … Якби не Революція, ми б зараз все одно воювали, але вже проти Заходу, в Сирії, і були б загарбниками, як зараз росіяни. Революція Гідності дала нам змогу зберегти власну гідність, зберегти Україну та наш етнос”, — розповів в останньому прижиттєвому інтерв’ю Валентин Коренчук.

Розуміючи стратегічну ситуацію, яка розгорталася довкола України на фоні імперських заяв сусідів, наприкінці грудня 2013 року він прийняв рішення повернутися до лав Збройних Сил України — до 40 бригади тактичної авіації “Привид Києва”, яка на наступні 10 років стане його другим домом.

У 2014 році Валентин Коренчук швидко відновлюється до польотів та бойової роботи. Його та побратимів-льотчиків на ротаційній основі залучають на Схід для виконання повітряних завдань. На своїх Міг-29 вони проводять повітряну розвідку, виявляють російські воєнізовані групи, які з технікою починають масово інфільтруватися на територію Донецької та Луганської областей. Серед інших завдань винищувальне прикриття легендарного Донецького аеропорту, аби не дати росіянам перетворити його на плацдарм для висадки десанту. З поглибленням протистояння українські винищувачі починають спрямовувати для знищення окремих ворожих цілей: командних пунктів та скупчення живої сили. Найбільш вдало Міг-29 стримували проникнення колон російської важкої техніки на українську територію.

Так було до 17 липня 2014 року. Саме тоді російським терористам з 53 зенітної ракетної бригади ЗС РФ вдається завезти в околиці міста Торез на Донеччині зенітний ракетний комплекс Бук М-1. Ним було знищено пасажирський літак Боїнг-777 рейсу МН-17 Малазійських авіаліній. Загинуло 298 людей з різних країн світу. Натомість міжнародна спільнота ухвалила рішення оголосити на Сході України безпольотну зону.

Це новація прямо вплинула на подальший хід війни, адже Росія відразу використала заборону собі на користь. Не побоюючись ударів з повітря, загарбники масово завозять техніку та особовий склад через кордон. Українська авіація намагається максимально використати останні години до заборони польотів, завдаючи разючих ударів ворогу. Накривають вогнем велику колону росіян біля Горлівки. При цьому один з українських бортів навіть було підбито, але льотчику, на щастя, вдалося катапультуватися і повернутися до своїх.

Коли війна прийшла в його дім

Наступні роки особовий склад 40 бригади тактичної авіації “Привид Києва” працює над бойовим злагодженням і нарощуванням власних спроможностей у повітрі. Валентин Коренчук, як і його побратими-льотчики, готуються до великої війни, яка більшості українців тоді ще здавалася чимось нереальним.

У цей період він починає захоплюватися бджільництвом. Майже на кожного аеродромі чергування створює свою маленьку пасіку. За це побратими нарікають Валентина позивним “Бджоляр” (Beekeeper), яке згодом стане відоме всьому світові.

В ніч з 24 на 25 лютого 2022 року Росія завдала масованого ракетного удару по військовій та стратегічній інфраструктурі України. Під прицілом — аеродром у Василькові, де дислокується легендарна авіаційна бригада. Протягом вже першої доби війни в медіапросторі говорять про повне знищення військового аеродрому, разом з бойовими літаками і особовим складом. Як виявилося згодом, це було українське ІПСО спрямоване на дезорієнтування супротивника. Нашим “соколам” це дало можливість виграти час для розосередження авіаційної техніки та укриття особового складу з подальшим нарощенням бойових спроможностей.

“Ми готувалися, ми всі очікували, що щось почнеться. Єдине, не знали коли. Мій перший виліт був не з основної бази, а з оперативного аеродрому в сторону Одеси. Я був ведучий пари бойових винищувачів. У повітрі мою пару перенаправили в бік Борисполя, а потім Вишгорода, з поверненням, після виконаних завдань, у Васильків”, — згадував початок повномасштабної війни Валентин Коренчук.

На головному аеродромі він возз’єднався з командиром ескадрильї полковником В’ячеславом Єрком (Герой України (посмертно). Той займався виведенням з-під удару літаків і перехопленням ракет, які ворог запускав на Київ. В наступний політ він летить разом з Валентином.

Двоє найбільш досвідчених льотчиків 40 бригади тактичної авіації отримують наказ слідувати курсом над Києвом на малій висоті — 100-200 метрів. Хоча раніше польоти над столицею були заборонені.

Бджоляр пригадував, що на такій висоті вони чітко бачили обриси проспекту Повітряних Сил, будівлі Міністерства оборони, Хрещатику, Майдану, купол Верховної Ради. Тоді пара українських винищувачів Міг-29 отримала від командного центру вказівку рухатися по Дніпру в бік Вишгорода.

“Ми подумали, що нас спрямовують проти російських вертольотів, які йшли на захоплення Гостомеля. Але незабаром побачили на висоті 50 метрів від землі, як по правому боці Дніпра, в бік Майдану Незалежності, прямують два ворожі штурмовики Су-25 з повним бойовим навантаженням”, — розповідав Валентин Коренчук.

Росіяни були переконані своєю ж пропагандою і нашими інформаційними вкиданням, що українську авіації знищено, тому відправили свої літаки без прикриття бомбити Київ. Пара українських винищувачів, яка з’явилася раптово з-за хмар і пішла на їх перехоплення — стала агресорам за повну несподіванку. Вони далися навтьоки. Почався ближній маневрений бій, який сьогодні вже увійшов до підручників авіаційної тактики та історії.

Полковник В’ячеслав Єрко переслідував супротивника, який намагався сховатися в хмарах. Наздогнав його ракетою. Пізніше сили ССО виявили збитий борт в районі Димера.

Другий штурмовик Су-25 продовжив рух в бік центру столиці України, активно маневруючи і намагаючись скинути “з хвосту” Міг-29. Полковник Валентин Коренчук проявив максимум майстерності та професіоналізму, нав’язавши ворогу так званий “собачий бій”. Він кілька разів заходив йому у хвіст, той ухилявся. Літаки кружляли один навколо одного. Але український ас не міг застосувати ракету чи бортову гармату, через високу щільність забудови в місті. Тоді він почав витискати ворога за межі міста — в бік Куренівки та Вишгорода. При першій же сприятливій нагоді притиснув його до землі, і фактично розчавив, бо ворог втратив керування і врізався в грунт.

Супротивника було знищено без застосування зброї — це перший подібний повітряний бій в історії авіації України. Саме за цей подвиг авіаційна спільнота просить присвоїти Валентину Коренчуку Бджоляру звання Герой України (посмертно). Відповідна петиція зареєстрована на сайті Президента України. Кожен голос — важливий!

Після успішних боєзіткнень про льотчиків 40 бригади тактичної авіації почали говорити, як про “Привидів Києва”, які ніби воскресли після знищення і завдали вирішального удару ворога. Від 23 серпня 2024 року ця назва закріплена за легендарною бригадою вже офіційно.

Останній політ “Бджоляра”

Вигравши повітряну битву за Київ та Центральну України, “Привиди Києва” розширили зону своєї діяльності. Їх почали все частіше залучати для прикриття операцій наших Сухопутних військ на східному та південному напрямках оборони.

Останнім часом “Бджоляр” спеціалізувався на застосуванні високоточних керованих авіабомб JDAM, Hammer, GBU-39 по ворожим позиціям. Так йому вдалося виявити і знищити у квітні 2024 року кілька серйозних цілей, зокрема один із підземних командних бункерів росіян, з якого відбувалося керування наступом на Донеччині. При цьому сам Валентин Коренчук був кілька раз атакований ППО агресора. На його відеокамері в кабіні літака збереглися кадри маневрування на надмалих висотах від ракети російського ЗРК “Тор” М-1. Завдяки професіоналізму український ас зміг уникнути поразки і успішно повернутися на один з оперативних аеродромів. На наступний день він мав піти у відпустку, але погодився на ще одне завдання, яка стало фатальним.

27 квітня 2024 року Валентин Коренчук на своєму Міг-29 здійнявся у крайній політ, як кажуть льотчики. На жаль, він став останнім. Обставини загибелі пілота наразі розслідує Державне бюро розслідувань. Похований пілот на алеї героїв Національного меморіального заповідника “Лук’янівське кладовище”. У “Бджоляра” лишилися дружина та троє дітей.

Валентин Коренчук понад 20 років життя присвятив службі Повітряним Силам Збройних Сил України. За час повномасштабної агресії здійснив більше 80 бойових вильотів. Провів у небі біля 300 годин. При цьому вразив десятки цілей супротивника, серед яких: ворожі літаки, крилаті ракети, розвідувальні та атакувальні БПЛА, наземні об’єкти та техніка. Його відзначено державним орденом “За мужність” (ІІІ ступеню).

Влітку 2023 року Президент України Володимир Зеленський особисто познайомився з легендарним пілотом. Розпитував його про бойові успіхи та посидів в кабіні літака.

“Бджоляр” був одним з перших пілотів, який почав міжнародну публічну кампанію щодо надання Україні сучасних літаків F-16 та модернізації української бойової авіації в цілому. За останні роки дав понад півсотні інтерв’ю для провідних зарубіжних та українських видань, знявся в ряді документальних фільмів.

Сьогодні кожен українець своїм голосом може підтримати захисника неба, вшанувати його подвиг та подякувати за врятовані життя, проголосувавши за петицію: https://petition.president.gov.ua/petition/231616

  • Був одним із "Привидів Києва": у столиці попрощались з пілотом Валентином Коренчуком (фото)
  • Бойова робота пілотів – командувач Повітряних сил показав ефектне відео з фронту
  • 385 бойових вильотів: під час виконання бойового завдання загинув український пілот Владислав Риков
Джерело матеріала
loader
loader