Таємниця Дев'ятої планети: зустріч із чужою зіркою могла посіяти хаос на околицях Сонячної системи
Таємниця Дев'ятої планети: зустріч із чужою зіркою могла посіяти хаос на околицях Сонячної системи

Таємниця Дев'ятої планети: зустріч із чужою зіркою могла посіяти хаос на околицях Сонячної системи

Чужа зірка могла "зіткнутися" з нашою сонячною системою, пролетівши ближче, ніж зонди "Вояджер".

Наша Сонячна система може досі зберігати сліди руйнівного зближення з чужою зіркою, яке можна було б назвати "зіткненням". Ця подія могла б значно вплинути на об'єкти на околиці Сонячної системи та змусити зникнути Дев'яту планету, яку вчені досі не можуть знайти.

Про це пише New Atlas.

Околиці Сонячної системи, за орбітою найзовнішньої відомої планети, Нептуна — це дуже хаотичне місце. Воно населене транснептуновими об'єктами (ТНО), такими як карликові планети Плутон і Седна і тисячі дрібніших космічних об'єктів.

Поведінка деяких із них виглядає дивною і не вписується в сучасну наукову модель утворення Сонячної системи. Частина цих об'єктів мають ексцентричні чи дуже витягнуті орбіти. Інші обертаються поза площиною загального орбітального диска, а найдивніші взагалі рухаються у зворотному напрямку – проти руху більшості об'єктів у Сонячній системі.

У спробі пояснити ці аномалії, астрономи припустили, що на околицях Сонячної системи ховається велика дев'ята планета, гравітація якої теоретично може створювати цей хаос. Але попри всі зусилля знайти хоча б сліди існування такої планети досі не вдалося.

Тепер у нідерландських астрономів з'явилася нова гіпотеза – зустріч Сонця з іншою зіркою, яка могла статися мільярди років тому. Щоб перевірити своє припущення, вчені провели понад 3 тисячі комп'ютерних симуляцій, щоб змоделювати наслідки близького проходження зірок різної маси на різних відстанях від Сонця. Одна з цих моделей відтворила дивні орбіти космічних об'єктів, які реально існують у сучасній Сонячній системі.

"Найкращою відповідністю для сьогоднішньої зовнішньої Сонячної системи, яку ми знайшли за допомогою наших симуляцій, є зірка, яка була трохи легшою від нашого Сонця — близько 0,8 сонячних мас. Ця зірка повинна була пролетіти повз наше Сонце на відстані близько 16,5 млрд км. Це приблизно в 110 разів більше відстані між Землею і Сонцем і трохи менше, ніж чотири відстані від Сонця до зовнішньої планети Нептун", — розповів співавтор дослідження Аміт Говінд.

Це може здатися величезною відстанню, але якщо дивитися в космічних масштабах, зірка-чужинець "промахнулася на волосинку" від катастрофічного зіткнення з Сонцем і пройшла ближче, ніж зонди Voyager, які знаходяться від Сонця на відстані понад 136 астрономічних одиниць (а.о. – відстань від Землі до Сонця).

Найближчим відомим проходженням досі вважалася зустріч Сонця із зіркою Шольца, яка пронеслася повз нього на відстані понад 50 000 а.о. Тож  відстань у 110 а.о. справді можна умовно назвати "зіткненням" зірок.

Таке зближення двох великих космічних об'єктів, що мають гравітацію, безумовно не могло пройти безслідно. Зірка-чужинець могла не лише спровокувати появу дивних орбіт дрібних ТНО, які ми спостерігаємо сьогодні, а й "розкидати по боках" досить великі об'єкти. Деякі могли бути викинуті за межі дії гравітації Сонця, інші, навпаки, зміщені ближче до центру системи, де вони, можливо, і досі перебувають.

"Деякі з цих об'єктів могли бути захоплені планетами-гігантами і стати їх супутниками. Це пояснило б, чому віддалені планети нашої Сонячної системи мають два різні типи місяців" — розповів другий співавтор дослідження Саймон Портегіс.

Видання зазначає, що хоча довести нову гіпотезу астрономів наразі неможливо, вона має одну незаперечну перевагу: це витончене пояснення відразу кількох таємниць Сонячної системи.

"Зоряне зіткнення могло б пояснити дивні орбіти ТНО, очевидну відсутність Дев'ятої планети та походження газових гігантських супутників", – йдеться у статті.

Відповідь, можливо, буде отримана протягом найближчих кількох років, коли добудують ширококутний оглядовий телескоп-рефлектор в обсерваторії Віри Рубін на піку Ель-Пеньйон у Чилі. Очікується, що новий телескоп зможе виявити десятки тисяч нових малих тіл у зовнішній Сонячній системі.

Якщо він виявить, що багато цих об'єктів також мають ексцентричні або зворотні орбіти, він може зібрати більше доказів близького проходження чужої зірки. Або, нарешті, знайти таємничу Дев'яту планету.

Джерело матеріала
loader
loader