Світ, включно з європейськими та іншими нашими партнерськими країнами, активно цифровізується. Інструментальні можливості цифровізації нівелюють кордони для дійсно безперешкодного переміщення капіталів. Тож безумовно цікаво, як відбувається цифрове зближення країн і чи встигає Україна за цим трендом.
Формування нового фінансового середовища
Глобальний цифровий договір (Global Digital Compact - GDC) прийнятий ООН 22 вересня 2024 р. як частина «Пакту про майбутнє» на Summit of the Future (https://news.un.org/en/story/2024/09/1154671). Основні месіджі GDC – міжнародне регулювання штучного інтелекту, цифровий розрив, кібербезпека. Стандартний вже посил, що «технології мають приносити користь усім» доповнений зобов’язанням урядів сформувати «всесвітню наукову групу з ШІ та розпочати міжнародну дискусію про управління ШІ в рамках ООН».
Цифровізація визначає зміни сучасного людського буття. Вона і передумова, і наслідок інформаційно-технологічних перетворень. Змінюються суспільство, людина, економіка. Впровадження цифрових технологій стало повсюдним явищем. Це вже не опція, а необхідність. Цифрова інклюзія поширюється і поглиблюється. Фінансову грамотність дедалі більше розуміють як цифрову грамотність.
Фінансовий сектор використовує і постійно розвиває цифрові технології. Технологічні онлайн-сервіси банків та інших структур засвідчують рівень проникнення цифрових технологій у фінанси. Грошовий обіг регулярно поповнюється різними фінансовими інструментами — фіатними грошима та їхніми замінниками.
Щоб оцінити швидкість змін, згадаємо, що нова фінансова картина світу зародилася не так давно (з 2016 року приблизно), з появою ринків децентралізованих фінансів (DeFi), зокрема криптовалют — BTC та інших. І хоча вони й досі залишаються суто приватними ініціативами, крипторинки швидко стали грошовим фокусом глобальної фінансової цифровізації. І от уже інвестиційно-платіжні угоди з криптовалютами виокремилися в самостійний сектор фінансових послуг — угоди peer2peer, B2B, B2C тощо.
Утім, зворотний бік особистої свободи, дарованої «криптою», — це ризики фінансових спекуляцій. Грошовий обіг став фрагментованим, імпульсивним, некерованим. Ризики його дестабілізації, як і фінансових систем загалом, дедалі швидше зростають. Уже зараз електронні приватні криптогаманці знецінили окремі постулати макроекономіки, зокрема, що багатство створюється працею.
Центробанки світу як єдині емісійні центри стурбовані новим форматом/структурою грошового обігу. Незабезпечена ліквідність і обсяги крипторинків стали новоствореною проблемою з погляду як оцінювання, так і регулювання. Міжнародні фінансові організації (МВФ, СБ, ЄЦБ) зі свого боку висловили більш ніж стримані позиції щодо легалізації обігу криптоактивів.
Необхідність модернізувати грошовий обіг поставила питання про підготовку емісій цифрових національних валют (Central Bank Digital Currency, CBDC) — нової форма суверенних цифрових грошей (СeFi). Пілотні проєкти запуску CBDC тестуються/реалізуються в багатьох центробанках, зокрема і в Україні.
Власне, сектори СeFi та DeFi й формують нову архітектуру грошового обігу недалекого майбутнього.
Розвиток сегментів СeFi та DeFi в Україні. Інституційна база
В Україні, як і слід очікувати, основним провайдером змін та інституційного зміцнення є Національний банк. Коротка інституційна історія, пов’язана із цифровізацією вітчизняного фінансового сектору, є такою.
Сектор СeFi. Статус цифрової валюти центробанку України — е-гривні визначений у Законі «Про платіжні послуги» (пункт 96 статті 1). Пілотний проєкт запуску е-гривні в Україні здійснювався у 2016–2018 роках. Результати проєкту, висновки і передбачення оприлюднено в аналітичній записці на сайті НБУ.
Рада НБУ (2020 рік) оцінила перспективи вдосконалення платіжної системи і висловила застереження щодо запуску е-гривні.
Втім, проєкт е-гривні було пролонговано 2021 року. Згодом постало питання про опрацювання НБУ трьох можливих варіантів використання е-гривні. А наприкінці 2022-го НБУ представив учасникам ринків платіжних послуг і віртуальних активів проєкт концепції е-гривні.
У новій стратегії НБУ «Фінансова фортеця» (2023 рік) у групі завдань цілі «Сучасні фінансові послуги» наголошено на необхідності подальшої цифровізації фінансових послуг, впровадженні нових технологій, поширенні безготівкових розрахунків, посиленні кібербезпеки. Наголошено на важливості, зокрема, таких ініціатив:
- «фінансовий ринок — цифрова фортеця»;
- Power banking 2.0;
- відновлення інфраструктури на деокупованих територіях;
- технологічний розвиток фінансового ринку;
- стійкість, ефективність і клієнтоорієнтованість готівкового обігу;
- віртуальні активи та цифрові гроші НБУ;
- чітке регулювання для забезпечення монетарного суверенітету;
- цифрові фінансові послуги як частина цифрової країни.
Міністерство цифрової трансформації України разом із криптоспільнотою представило проєкт «Віртуальні активи» з посиланням на форсайтне дослідження «Віртуальні активи в Україні-2030».
Сектор DeFi. За неофіційними оцінками, Україна за рівнем активності криптотрейдерів і власників криптогаманців посідає провідні місця у першій п’ятірці глобального крипторинку, випереджаючи в цій частині країни Євросоюзу.
Тому сектор DeFi в Україні є невід’ємною складовою грошового обігу. Але як «дике поле», поки не врегульоване.
Європа та Україна: регуляції віртуальних активів
У квітні 2023 року Європейський парламент прийняв історичне рішення для ринку криптоактивів, схваливши нові загальні правила нагляду та захисту прав споживачів щодо криптовалют — Markets in Crypto assets (MiCА).
На початку цього документа зазначено, що він «є частиною пакета цифрових фінансів», який включає:
- нову стратегію цифрових фінансів для фінансового сектору ЄС;
- пропозицію щодо пілотного режиму ринкової інфраструктури технології розподіленої книги (DLT);
- пропозицію щодо цифрової операційної стійкості;
- пропозицію щодо уточнення або зміни певних пов’язаних правил фінансових послуг ЄС.
Мета прийняття MiCА полягає у спробі «гарантувати, що ЄС прийме цифрову революцію та запровадить її з інноваційними європейськими компаніями, зробивши переваги цифрових фінансів доступними для європейських споживачів і підприємств».
Надалі основні положення визначають, що Регламент MiCA буде безпосередньо застосовуватися до емітентів віртуальних активів, а також до постачальників послуг віртуальних активів, які прагнуть вийти на ринок ЄС. MiCA також поширюватиметься на види ринкових зловживань, пов’язаних з будь-якими видами транзакцій або послуг, зокрема, на маніпулювання ринком та інсайдерську торгівлю.
В Україні термін «віртуальні активи» використовується нещодавно і законодавчо сформульований як «цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей».
Тобто електронні гроші визначено як різновид активів. Згодом законопроєкт «Про віртуальні активи» підтвердив їхнє розуміння як нематеріального блага з відповідною вартістю та сукупністю даних в електронній формі. Зазначення в цих визначеннях цифрового вираження вартості, можливості обігу у цифровому форматі для платіжних та інвестиційних цілей дозволяє розуміти криптоактиви як частину віртуальних.
2023 року у Верховній Раді був зареєстрований новий законопроєкт №10225-1 про обіг віртуальних активів, який спрямований на покращення інвестиційної привабливості держави, створення сприятливих умов для розвитку крипторинків і збільшення надходжень до бюджету завдяки податковому регулюванню операцій із криптоактивами.
Цей законопроєкт містить додаткові новації, зокрема щодо такого:
- визначення правового статусу віртуальних активів;
- класифікації цифрових активів і послуг у сфері, які адаптуються з європейськими стандартами регулювання криптоактивів (МіСА);
- адаптації рекомендацій FATF щодо фінансового моніторингу ринку криптоактивів;
- змін податкових умов для бізнесу, який працює у сфері віртуальних активів (ставка оподаткування для фізичних осіб становитиме: 5% впродовж перших трьох років; 9% упродовж наступних п’яти років; 18% після восьми років).
Хай і поступово, але Україна також рухається в мейнстрімі глобальної фінансової цифровізації.
Очікування перспектив уніфікації ринків віртуальних активів ЄС та України
Цифровий Бреттон-Вудс — аналог революційних змін світової фінансової системи 80-річної давності, цілком реальний. Міжнародна фінансова та платіжна системи будуть перебудовані. Вони вже перебудовуються.
Цифрові активи — CBDC (після тестування) і приватні криптовалюти (після офіційної легалізації) стануть переважною формою розрахунків і збереження резервів.
Ринки приватних криптовалют збережуться як фінансовий тренд цифровізації. Проте їхня надмірна спекулятивна природа не може залишатися неконтрольовано самовідтворювальною. Тому що грошовий обіг, усі його інструменти та активи мають слугувати макроекономічним цілям.
Отже, цифрове фінансове сьогодення і майбутнє — це водночас і стратегічний маяк, і безліч тактичних завдань. Це фактично постійний вибір пріоритетів і цілей цивілізації. Вибір психологічний, технологічний, інвестиційний, фінансовий.
Власне, відмінність у засобах (інструментах) праці і буття відрізняє сьогоднішні покоління від попередників і формує майбутні суспільні й економічні відносини. Тому такого значення набуває не лише стратегічна мета цифровізації, а й тактичні кроки її досягнення.
Новий світ і світогляд здебільшого стануть цифровими зовсім скоро. А цифрова інклюзія поєднає учасників різних ринків.
Попереду — усвідомлена поведінкова та фінансова цифрова свобода і «оцифрована» відповідальність.