Українські аграрії можуть впевнено здійснювати виробництво продукції рослинництва навіть у тривалу засуху. Агропідприємство «Гарант Агро» з півдня України, розташоване в зоні ризикованого землеробства, ділиться своїм досвідом.
Незважаючи на складні умови посушливого Степу та близкість до зони бойових дій, господарство не тільки отримує стабільні врожаї, але й підтримує численні соціальні ініціативи, зокрема благодійний фонд «Збережи Україну!» (SaveUA). Керівник підприємства Віктор Бібік десятки років працює в аграрному секторі України та є членом правління Всеукраїнської аграрної ради. Його господарство, розташоване у Синельниківському районі Дніпропетровської області, обробляє 2600 гектарів землі, займається вирощуванням основних зернових та олійних сільськогосподарських культур.
Очільник «Гарант Агро» розповів Agravery про виклики, з якими стикнулося його господарство, впровадження сучасних технологій, а також про підтримку армії:
Розкажіть, скільки років ваше підприємство на ринку та які культури вирощуєте?
— Наше підприємство працює на ринку більше 20 років. Ми спеціалізуємося на вирощуванні таких культур, як пшениця, ячмінь, соя, ріпак та соняшник. Найбільшу площу серед наших культур займають пшениця та ріпак.
Як цьогорічна посуха вплинула на ваш агробізнес і які показники врожайності ви отримали?
— Посуха завжди має негативний вплив на врожайність. Цього року врожай був нижчим, ніж у попередньому. Наприклад, озима пшениця дала в середньому 54 ц/га, тоді як минулого року ми збирали по 70 ц/га. Урожайність ріпаку знизилася ще більше — з 46 ц/га до 16 ц/га — це триразове падіння, але це більше через весняні заморозки, які також вплинули на врожай.
Як показали себе інші культури, зокрема соняшник та кукурудза?
— Соняшник цього року дав 23 ц/га, що на 12 центнерів менше, ніж у попередньому. Хоча великі збитки через посуху ми не зазнали, поля не вигорали повністю, але загальна врожайність знизилася. Важливу позитивну роль зіграло те, що ми рано посіяли культури, тож зуміли використати вологу, накопичену з минулого року.
Чи плануєте ви впроваджувати зрошувальні системи для зменшення ризику втрат через посуху?
— На жаль, у нашому регіоні немає підводу води, тому зрошення впроваджувати не можемо.
Які новітні технології ви застосовуєте для підвищення врожайності та адаптації до змін клімату?
— Ми вже багато років використовуємо Стрип-Тілл — це посів без обробітку ґрунту, що дозволяє зберігати вологу. Солому залишаємо на полях, що допомагає утримувати вологу навіть після незначних опадів. Крім того, намагаємося мінімізувати кількість проходів техніки по полю, щоб зберегти вологу в ґрунті.
Які виклики перед аграрним сектором ви бачите сьогодні?
— Головним викликом, безумовно, є війна. Це не лише загроза для нашої безпеки, а й фактор, що впливає на економіку, доступ до фінансування та роботу з новітніми технологіями.
Ви робите мільйони гривень внесків на підтримку ЗСУ та соціальні проєкти, зокрема освітні. Що вас до цього мотивує?
— Ми українці, і це наша земля. Наші діти й онуки живуть тут, бачать війну та загрози, з якими стикається наша країна. Багато наших працівників мобілізовано. Наша головна мета — перемога, тому ми робимо все можливе, щоб підтримати наші збройні сили. Протягом останніх двох років ми спрямували значні кошти на допомогу армії, оскільки розуміємо, що це ключова інвестиція сьогодні.
Чи маєте ви плани щодо розвитку підприємства в найближчому майбутньому?
— З початку війни ми мінімізували інвестиції, спрямовуючи ресурси на підтримку ЗСУ. Продовжуємо робити необхідні закупівлі, але в значно менших обсягах, ніж до війни. На сьогодні наші головні зусилля зосереджені на допомозі фронту. Після перемоги ми зможемо знову повернутися до повноцінного розвитку підприємства.