Програми МВФ і ЄС: як Україна справляється зі своїм «домашнім завданням»
Програми МВФ і ЄС: як Україна справляється зі своїм «домашнім завданням»

Програми МВФ і ЄС: як Україна справляється зі своїм «домашнім завданням»

Програми МВФ і ЄС: як Україна справляється зі своїм «домашнім завданням»

Програми з МВФ і ЄС — це те, що тримає Україну на плаву, допомагає давати відсіч ворогу, платити пенсії, зарплати вчителям і медикам і підтримувати економіку у функціонуючому стані.

Про це йшлося під час презентації чергового звіту консорціуму RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) про моніторинг виконання програм МВФ і допомоги ЄС. Крім того, обговорили початок перезавантаження митниці. Познайомимо читача з основними витягами з обговорення.

Повернемося ненадовго у рік минулий. У бюджеті 2023 року було закладено дефіцит 36 млрд дол. США. Однак реальна потреба України у фінансуванні становила 80 млрд дол. Такі гроші Україна не в змозі черпати із внутрішніх джерел. І жодне підвищення податків не допоможе. Тому без зовнішнього фінансування не обійшлося тоді. Не обійдеться й нині.

Потреба України у фінансуванні 2024 року оцінюється в 40 млрд дол., але порядок цифр, стверджують експерти консорціуму, як і торік, може бути значно більшим. І на наступні роки — теж. Тому дуже важливо, що Україна виконує «домашнє завдання» — структурні маяки МВФ і рекомендації ЄС, хоча й не завжди вкладається в дедлайни.

10 вересня Україна та МВФ на рівні експертів домовилися про п'ятий перегляд нашої програми EFF на 15,6 млрд дол. Переговори були непростими. Зокрема, крім низки структурних маяків, які Україна зобов'язалася виконати, з'явився ще одинпро обрання нових членів наглядової ради НЕК «Укренерго» замість тих, які звільнилися.

Нагадаємо, 2 вересня наглядова рада звільнила голову компанії Володимира Кудрицького. У зв'язку з цим подали у відставку голова наглядової ради НЕК Даніель Доббені та член ради Педер Андреасон. Розвал наглядової ради загрожує конфліктом із міжнародними донорами. У зв'язку з цим посли G7 висловили стурбованість кадровими змінами в керівництві НЕК і підкреслили важливість швидкого призначення нових членів наглядової ради.

Політично важливою є необхідність завершити зовнішній аудит ефективності НАБУ за участі трьох незалежних міжнародних експертів. Виконання цього маяка було передбачено на вересень, але тільки 3 жовтня Національне антикорупційне бюро відвідала делегація Комісії з проведення аудиту НАБУ. Таким чином, зовнішня незалежна оцінка діяльності Національного бюро хоча й із деяким запізненням, але розпочалася.

Реформи потрібні не тільки для того, щоб Україна могла отримати доступ до фінансування. Реформи націлені на те, щоб українська економіка ставала більш стійкою, міцною, орієнтованою на правовладдя, щоб Україна ставала цивілізованою європейською країною. «Але те, що може рухати Україну вперед, у бік правильного та здорового розвитку економіки, не завжди впроваджується навіть під тиском міжнародних донорів», — констатувала під час обговорення заступниця директора Центру економічних стратегій Марія Репко.

Проте Україна досягла практично всіх кількісних критеріїв, необхідних для успішного шостого перегляду чинної програми співробітництва з Міжнародним валютним фондом, який заплановано на грудень. Але Україна не досягла всіх структурних маяків.

Успішний п'ятий перегляд розблокує для України 1,1 млрд дол., а в грудні, і якщо не будемо перечіпатися за невиконані пункти програми МВФ, буде шостий перегляд.

Про плани співробітництва в рамках Ukraine Facilyty. Європейський Союз і надалі надаватиме кошти на відновлення України, як це й було заплановано, до 2027 року. Але на шляху фінансування стоять індикатори, і не потрібно, щоб вони починали тривожно кліпати.

6 серпня Рада ЄС дала зелене світло на виділення грантів і позик Україні за виконані дев'ять індикаторів другого кварталу. 13 серпня до Державного бюджету України надійшло 4,2 млрд євро від ЄС (2,7 млрд євро пільгового фінансування та 1,5 млрд євро — грантового).

Крім того:

  • 16 серпня Мінекономіки запустило інформаційну панель для моніторингу виконання Плану України за програмою Ukraine Facility від ЄС;
  • 6 вересня Державну аудиторську службу наділили статусом Служби координації боротьби з шахрайством у рамках Ukraine Faciliti.

Як уже було сказано вище, 13 серпня до державного бюджету України надійшло 4,2 млрд євро від ЄС. З початку 2024 року Україна отримала в рамках Ukraine Facility 12 млрд євро за виконані індикатори й до кінця року може отримати ще 4,2 млрд. Загалом сума надходжень за 2024 рік може становити 16 млрд євро.

Головне, не тиснути не гальма там, де не треба. Україна зобов'язалася виконувати структурні маяки та індикатори зовсім не для того, щоб зробити приємне міжнародним партнерам.

Торкнемося ще одного болючого місця — митниці. Вона давно мала перезавантажитися, звільнитися від накопиченого мотлоху і придушити корупцію. Верховна Рада України затвердила перезавантаження митниці — 17 вересня ВРУ прийняла в цілому законопроєкт №6490-д «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах і проведення атестації посадових осіб митних органів».

«Для мене дивно те, що такі важливі реформи, як митниця, ми робимо тільки тоді, коли в нас горять дедлайни за програмою МВФ… Однак я сподіваюся, що подальші маяки та зобов'язання перед партнерами передбачатимуть імплементацію рішень, які не блокуватимуться», — прокоментував народний депутат, перший заступник голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

«Перезавантаження митниці — це маяк МВФ, Світового банку та США. І всіх бізнес-асоціацій. І для громадськості. Але найголовніше — це найкраще, що можна було з нашого боку зробити для збільшення надходжень до бюджету», — наголосив Ярослав Железняк.

«Законопроєкт № 6490-д серед іншого передбачає періодичне підтвердження професійного рівня знань службовців, можливість проведення перевірки доброчесності, а також створення дисциплінарних комітетів на регіональному та центральному рівнях, до складу яких входитимуть незалежні від митниці особи. Він також передбачає можливість використання поліграфа як одного з інструментів виявлення ризиків з боку посадових осіб митниці, зокрема корупційних, впровадження принципу ротації. Це ті компоненти, які керівництво Державної митної служби України повністю підтримує. Водночас успіх реформи митниці повністю залежить від більшого фінансування, яке необхідне для підвищення заробітних плат працівникам ДМС», — підсумував заступник голови Державної митної служби України Владислав Суворов.

Однак ще в грудні 2023 року було схвалено Національну стратегію доходів (НСД), яка передбачає прийняття довгострокового Національного стратегічного плану цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Державної митної служби. Цей план має враховувати багаторічний стратегічний план ЄС для митниці (MASP-C), який є інструментом управління та планування, що визначає розвиток електронних митних систем у рамках ЄС.

У лютому 2024-го Мінфін відповідно до положень НСД прийняв довгостроковий Національний стратегічний план цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Держмитслужби, що раніше, ніж установлений у плані України дедлайн.

План передбачає кроки до 2026 року, які, зокрема, включають:

  • розробку функціональних і технічних специфікацій для нових електронних систем на основі найкращих практик ЄС;
  • впровадження нової комп'ютеризованої транзитної системи (NCTS);
  • впровадження принципів кіберзахисту і безпаперових процедур;
  • побудову надійних і сучасних ІT-систем митниці.

«Протягом останніх трьох років прийняті такі ключові речі, як єдине вікно на митниці, приєднання до Конвенції спільного транзиту, впровадження авторизованих економічних операторів. Прийнято закони, які суттєво змінили процедури та ландшафт для роботи митниці, що стосуються подальшої європейської інтеграції», — зазначив директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко.

Отже, реформи здійснюються, структурні маяки досягаються, однак залишаються ризики того, що зміни залишаться косметичними й звичних «практик» не змінять. На жаль, описуємо ми далеко не першу реформу митної служби і не згадаємо, щоб попередні якось суттєво змінили статус-кво на кордоні.

 

Джерело матеріала
loader
loader