Про можливість економічного бронювання в Україні заговорили на початку 2024 року – це мало бути доповнення до "традиційного" бронювання за критичністю підприємства, але за іншим критерієм – зарплатним. Це або дохід працівника та податки, що він сплачує державі, або збір, який готовий сплатити за людину роботодавець.
11 травня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про економічне бронювання, ініційований головою Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою. Минуло літо, й інформаційний простір знову наповнився заявами про економічне бронювання. В уряді кажуть про принцип "воюй або працюй", який повторює слова президента Зеленського. У парламенті ж вважають, що економічне бронювання запровадять до кінця 2024 року.
24 Канал зібрав все, що відомо про економічне бронювання від мобілізації.
Що кажуть у Верховній Раді про економічне бронювання
За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, уже до кінця 2024 року в Україні можуть запровадити економічне бронювання від мобілізації. За його словами, це дуже складне та чутливе питання, тому й так довго обговорюється.
Це складне соціально-політичне рішення. Бо такий підхід розмежовує людей під час війни. Крім того, є питання сприйняття цього рішення військовими, що дуже важливо в контексті демобілізації, яку ми не можемо фізично зробити. Це дуже соціально чутливе питання,
– заявив нардеп.
За підрахунками Мінфіну, щомісячні надходження в держбюджет від економічного бронювання можуть складати близько 8 мільярдів гривень.
Але це враховує припущення, що більшість військовозобов'язаних, які сьогодні працюють і отримують зарплату менш ніж 35 тисяч гривень, будуть отримувати по 35 тисяч, пояснив Гетманцев.
На думку депутата, економічне бронювання сприятиме детінізації, тобто виведенню зарплат з "тіні".
Мінфін порахував 8 мільярдів гривень на місяць – ну дай Боже, щоб вони були,
– підсумував Гетманцев.
Які критерії будуть для бронювання
Зареєстрований у травні законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних" від групи депутатів на чолі з головою Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою передбачає такі умови:
- кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 400 гривень щомісяця за працівника, має можливість його забронювати.
- Сама сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а бізнесом. Тобто бізнес сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками.
- Бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання, що нівелює проблему – з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
Група Наталухи також подала два альтернативних законопроєкти, що включають:
- бронювання за рівнем офіційної зарплати понад 36 336 гривень;
- комбіновану модель з рівнем зарплати 36 336 гривень для найманого працівника та 20 400 гривень військового збору для ФОПів.
Всі три законопроєкти групи Наталухи не просунулися у розгляді з червня – липня та перебувають у статусі "надано для ознайомлення". У липні видання LB писало, що спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук стверджував, що жоден із законопроєктів не підтримає більшість депутатів.
Як повідомив у жовтні народний депутат Ярослав Железняк, у Мінекономіки точно будуть впроваджувати модель економічного бронювання – "рішення прийнято".
Зараз розглядаються три моделі та очікують на рішення політичного керівництва. За словами заступника міністра економіки Віталія Кіндратіва, має залишитися щомісячна звітність ПДФО, щомісячне підтвердження зарплати, а бронювання видаватиметься на рік.
Як розповіла 24 Каналу народна депутатка, членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів, Галина Васильченко, для того щоб запустити економічне бронювання, не вистачає змін у податковому кодексі. Деталі трьох нових концепцій наразі так і не були озвучені.
Тут загалом мовиться не тільки про ротацію критично важливих працівників, але й ротацію всього війська. Це питання до уряду, адже за його ініціативою має бути розроблено відповідний законодавчий механізм, щоб це було справедливо як для економіки, так і для військовослужбовців, які вже 2,5 роки нас захищають,
– наголосила Галина Васильченко.
Наразі це складно порахувати, адже цифр немає ні в Міністерства економіки, ні у комітету з економічних питань. Але це точно будуть додаткові надходження в державний бюджет, вважає депутатка.
Що змінилося у бронюванні
Хоча в травні мовилося про те, що обмеження у 50% заброньованих військовозобов'язаних на підприємство зберігається, тепер постанова 76, що регулює бронювання, містить нові пункти:
- можливо бронювати 100% військовозобов'язаних;
- дозволено бронювати максимальну кількість співробітників, які будують фортифікаційні споруди, залучені у підприємствах ОПК, електроенергетики, ядерної, вугільної або нафтової промисловості;
- бронюються не більше 50% поліцейських та працівників ДСНС;
- можуть забронюватися оператори протимінної діяльності.
Також з липня діє бронювання через портал Дія, коли роботодавець швидше, ніж це було раніше, може забронювати критичних співробітників.
Воюй або працюй: як уряд пропонуватиме бронювання тим, хто хоче повернутися
10 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль анонсував нові зміни у бронюванні за принципом "воюй або працюй" та закликав відмовитися від формулювання "економічне бронювання".
Треба знайти порозуміння в час війни, як правильно підтримувати нашу економіку, вивести з тіні тих, хто працює все ще з конвертами. І велику увагу ми приділяємо, щоб була дотримана справедливість,
– заявив тоді Шмигаль.
За словами прем'єра, зміни в порядку бронювання направлені на вирішення таких завдань:
- створення додаткових робочих місць;
- підвищення заробітних плат для працівників, як наслідок – збільшення сплати зборів і податків;
- сприяння поверненню українців до України.
Як зазначив Шмигаль, з початку повномасштабного вторгнення число працевлаштованих людей, які отримували офіційну зарплату та сплачували офіційні податки впало з близько 10 мільйонів до близько 8 мільйонів.
Тому ми робимо наголос на малий, середній бізнес, де швидко можна відновити ці робочі місця. Бо відновлення великих підприємств, гігантів вимагатиме тривалого часу,
– пояснив прем'єр.
Чи не головна новинка анонсу – гарантії бронювання для тих українців, які вирішать повернутися, щоб "забезпечувати нашу економічну стійкість".
Мовиться про дистанційне бронювання, яке людина зможе отримувати ще до повернення до України.
Знижка на штраф
У парламенті на початку жовтня зареєстрували законопроєкт №12093, який пропонує надавати українцям "50% знижки" при сплаті штрафу за несвоєчасне уточнення військово-облікових даних.
Згідно з пояснювальною запискою, законопроєкт передбачає:
- при добровільному зверненні для уточнення облікових даних надати 50% "знижки" від мінімального розміру штрафу за статтями 210 та 210-1 КУпАП за порушення мобілізації та військового обліку;
- мета цього – наповнення держбюджету коштом добровільної сплати штрафів за адміністративне правопорушення;
- також знижка має стимулювати військовозобов'язаних уточнювати свої дані через електронний кабінет.
У разі ухвалення законопроєкту сума штрафу за уточнення даних із запізненням (після 60-денного терміну з набуття чинності законом) становитиме 8 500 грн замість 17 000 грн.
Оскільки передбачається, що уточнення персональних даних буде передумовою для економічного бронювання та використання інших важливих функцій Електронного кабінету, то очікується, що такою можливістю скористається велика кількість військовозобов’язаних громадян,
– мовиться у пояснювальній записці законопроєкту.
Підкреслено, що реалізація закону не потребуватиме видатків бюджету, а сплата штрафів наповнить бюджет.