П’ята колона в дії: капітулянти з Печерських пагорбів

Отже, Кабінет міністрів у п’ятницю ухвалив рішення про продаж державного пакета акцій Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), проданої у минулу середу Фондом держмайна на приватизаційному аукціоні з одним учасником. КМУ з надзвичайною швидкістю погодив продаж 100% акцій ОГХК ТОВ «Цемін Україна» з групи компаній NEQSOL Holding, яка є власником оператора мобільного зв'язку "Vodafone Україна", за 3,938 млрд. гривень. Але справа тут не в грошах.

ОГХК - найбільше в Україні підприємство з видобування та збагачення титанових руд. Я не буду тут розписувати що являють собою титанові руди, для чого титан потрібний, як пропутінське ескорт-угруповання Фірташа взяло свого часу під контроль родовища титанових руд в інтересах російської ВСМПО-АВИСМА та й українську титанову галузь у цілому, як росіяни зробили титанозалежними США та ЄС. Про пристрасті навколо українського титану на основі доступних матеріалів можна зробити багатотомне видання. Хто бажає, той може знайти більш деталізовану інформацію через пошукові системи.

Я про інше. Продали і радіють. Мовляв, послали гарний сигнал ринку, приватизувавши держмайно та ще й за таких обставин – країна у війні, агресія Росії триває, а інвестори в нас повірили!

Кому продали??? Я переконаний, що з боку спеціальних служб України та й не тільки уряд і влада у цілому отримували інформацію про неприпустимість такого варіанту приватизації, після якої сформується новий ланцюжок постачання української титанової сировини для ворога, тобто для провідного холдингу російського ВПК «Ростех», який виробляє усю ту смертоносну машинерію, яка летить на українські міста, промислову інфраструктуру і позиції Сил оборони України.

«Корпорация ВСМПО-АВИСМА» є частиною «Ростеху». (Принагідно, у відповідь на періодичні запитання як цю абревіатуру прочитати, пишу спеціально – ВСМПО-АВИСМА це: Верхнесалдинское Металлургическое Производственное Объединение – АВИационные Специальные Материалы.) Деталізовано, мовою орингіналу – це «российская металлургическая компания, производящая титан и изделия из него, крупнейший в мире производитель титана. Компания производит более 90% российского титана, экспортирует продукцию в 50 стран мира, имея около 450 заказчиков. Является единственной в мире титановой компанией, осуществляющей полный цикл производства — от переработки сырья до выпуска конечной продукции».

Отже, кому продали ОГХК торгівці з Печерських пагорбів?

Насіб Гасанов. Про цю персону мало хто знає, але він вважається «смотрящім власником» активів Азербайджану поза його кордонами. Він працює в тандемі з Бейляром Еюбовим, начальником президентської охорони – така собі азербайджанська версія силогархії - альянсу силовика та олігарха. Показово, що коли відходив в інший світ Гейдар Алієв, батько нинішнього некоронованого монарха Азербайджану, то у ніч з 1 на 2 серпня 2003 року в палаті окрім сина Ільхама, були присутні голова президентської адміністрації Раміз Мехтієв та начальник особистої охорони президента «адъютант его превосходительства» Бейляр Еюбов, які й прийняли консенсусне рішення про призначення прем'єром Алієва-молодшого.

Отже, український титан потрапляє під контроль квазімафіозного угруповання походженням з (не)дружньої країни. Формально, звісно, Азербайджан вважається дружньою країною, навіть в «Стратегії зовнішньополітичної діяльності» вказується як стратегічний партнер. Аякже! Надає гуманітарну допомогу, виступає за територіальну цілісність, вітає з днем незалежності, тощо… Але фактично Азербайджан вже у недружньому Україні таборі. Якщо взяти до уваги, що ключові ролі у цьому таборі відіграють Росія та Китай, з якими Баку вже пов’язують відносини союзництва та стратегічного партнерства, то Азербайджан на боці ворога. Його зовнішньополітичні вектори є чіткими і однозначними – ШОС, БРІКС, ЄАЕС.

Мовою офіціозу:

22.02.2022, Алієв, Кремль, підписання «Декларации о союзническом взаимодействии между Азербайджанской Республикой и Российской Федерацией», за два дні до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну: «Эта Декларация выводит наши отношения на союзнический уровень».

МИД РФ, 07.06.2023: «25 мая президент Азербайджана Ильхам Алиев впервые в истории по приглашению российского лидера Владимира Путина принял участие в заседании Высшего Евразийского экономического совета. Путин поблагодарил Алиева за участие в заседании и подчеркнул, что отношения Азербайджана со странами-членами организации постоянно растут и имеют значение для каждой страны организации. Ильхам Алиев в своем выступлении отметил, что, хотя он и участвует в работе саммита ЕвразЭС, и участвует как гость, но в полном смысле слова гостем себя не чувствует, поскольку Азербайджан давно и активно взаимодействует со всеми государствами ЕАЭC, за исключением Армении».

19.08.2024, Алієв, Баку, доповідь Путіну: «Положения Декларации о союзническом взаимодействии, которое было подписано в феврале 2022 года, успешно реализуются. Наши страны действуют как союзники, как друзья, как близкие партнеры и соседи».

08.10.2024, Кремль, зустріч Алієв – Путін на полях саміту СНД:

Алієв: «Сегодня также хорошая возможность, как Вы отметили, еще раз пройтись по этим вопросам, потому что повестка дня достаточно обширная, и те проекты, особенно новые, которые мы наметили в Баку в августе, требуют, конечно, постоянного нашего внимания и контроля. Так что сегодня хорошая возможность еще раз пройтись по повестке дня и определить конкретные шаги для выполнения тех договоренностей, которые мы достигли».

«Много хороших интересных проектов и в сфере энергетики, и в сфере инфраструктурного развития. Все проекты как двусторонние, так и односторонние перспективные, реальные и живые», – подчеркнул глава российского государства.

Азербайджан, як і його головний стратегічний партнер і союзник Туреччина, не помічені у наявності намірів і можливостей розвинути титанову галузь за взірцем російської, хоча для Анкари розвиток аерокосмічної промисловості та ракетобудування є пріоритетом. Однак, масштаб не той. Тож так чи інакше, через азербайджанську «прокладку», росіяни хочуть відновити опосередкований доступ до титанової сировини з українських родовищ.

Титановий кейс дуже показовий в контексті іншої потенційної оборудки – з «азербайджанським» газом. Зверніть увагу на офіційне фото з сайту президента Азербайджану під час зустрічі на полях Мюнхенської безпекової конференції та коментар під ним: «17 февраля в Мюнхене по обращению противоположной стороны состоялась встреча Президента Азербайджанской Республики Ильхама Алиева с Президентом Украины Володимиром Зеленским». За зверненням «протилежної сторони»…. Ось так іменують Україну в Баку, в той час як Росія, за словами Алієва, «союзник, друг, близкий партнер».

П.С. Приватизація ОГХК – це наступний тест перед оборудкою з «азербайджанським» газом, подібно тому, як тест з «угорською» нафтою відкрив вікно можливостей для титанової оборудки. Слідів «Газпрому» ми, звісно, ще не бачимо, але вони вже є (про це буде пізніше). З його боку, в притаманній манері озвучена пропозиція, від якої важко відмовитись на Печерських пагорбах, де вже готуються до виборів і формують відповідний фонд. Якщо оборудка з «азербайджанським» газом пройде, то це означає, що п’ята колона схилила Банкову виконати певні передумови з Кремля для того чи іншого формату переговорного процесу.

Поки що можна констатувати, що Кремль активізував свої «активи» в Європі та Азії – Орбана по нафті, Фіцо по газу, Алієва по титану і газу.