Швидка еволюція: шведські равлики змінилися лише за три роки

Вчені простежили за популцією морських равликів, які еволюціонували лише кілька років. У ході спостережень вченим не тільки вдалося простежити за «швидкою еволюцією», але й успішно передбачити, як равлики зміняться на початку 30-річного експерименту, припускаючи, що еволюційні зміни не завжди такі непередбачувані, як здається, повідомляє IFLScience.

Зміни почалися в 1988 році, коли агресивне цвітіння токсичних водоростей знищило популяції морських равликів, відомих як Littorina saxatilis, що живуть уздовж скелястих берегів архіпелагу Костер в Швеції. Популяції равликів на деяких великих островах змогли відновитися лише за кілька років, але цього не сталося на деяких дрібніших скелястих островах, відомих як шхери.

Щоб відновити втрачену популяцію, в 1992 році морські екологи з Гетеборгського університету почали повільну реінтродукцію равликів L. saxatilis в їх невеликі шхерні житла. Протягом наступних 30 років вони уважно стежили за популяціями та спостерігали, як вони змінюються.

L. saxatilis, також відомий як шорсткий барвінок, - поширений вид морських равликів, який зустрічається по всьому узбережжю Північної Атлантики. Залежно від умов довкілля, равлики демонструють різні риси, включаючи розмір, форму мушлі, колір мушлі та поведінку.

Шведський архіпелаг Костер є домом для двох основних екотипів морської системи: деякі розвинули товсті та безбарвні мушлі для захисту голодних крабів, тоді як інші розвинули дрібніші та легші мушлі з візерунками, які допомагають їм прилипати до каменів при ударах хвиль, що розбиваються.

Реінтродуковані равлики належали до екотипу Crab, хоча на їх шхерах насправді було не так багато крабів, але багато сильних хвиль. Як і очікували дослідники, мушля популяції равликів змінилася і стала більше схожою на екотип Wave всього за кілька поколінь. Це вказує на поширення генетичних варіантів, які покращують виживання у середовищах із сильними хвилями.

«Ми виявили, що равлики не такі повільні, як ви могли б подумати. Шорсткі барвінки, яких ми вивчали, могли швидко змінювати свої фізичні риси, такі як розмір та форму мушлі. Замість того, щоб просто виміряти зміни в рисах, ми також вивчали ДНК равликів, що містить інструкції, необхідні для створення цих адаптацій. Ми змогли використати інформацію з інших популяцій, щоб досить точно передбачити, як розвиватимуться послідовності ДНК. Це дослідження проводилося протягом 30 років, але більшість змін, які ми спостерігали, було досягнуто за перші три роки», — заявив Шон Станковскі, співавтор дослідження та викладач екології та еволюції в Університеті Сассекса.

Цікаво й те, що равлики не розвинули ці ознаки з нуля, оскільки більшість ДНК вже була у генофонді популяції.

Раніше вчені заявили, що слони в Мозамбіку почали народжуватися без бивнів для захисту від браконьєрів.