Про це заявив директор галузевого аналітичного центру GMK Center Станіслав Зінченко під час обговорення «Що заважає металургійному виробництву зростати?», організованого Центром економічних стратегій, передає Укрінформ.
«Вже другий місяць ми спостерігаємо за падінням виробництва у металургійній галузі в Україні. Але це не лише у нас, це глобальна тенденція. І ніхто не очікує, що європейська економіка, сталеве споживання почне відновлюватися раніше середини або ІІІ кварталу наступного року. Це найбільша проблема, яку ми бачимо сьогодні», - сказав Зінченко.
Він додав, що за підсумками року очікується зменшення світового попиту на сталь на 1%, що є відображенням певних економічних циклів, які супроводжуються деіндустріалізацією в низці європейських країн, жорсткою монетарною політикою центробанків, а також структурними змінами промислових політик у великих країнах.
«Ця глобальна проблема давить і на Україну. До війни ми експортували 70% виробленої сталевої продукції, зараз десь 45-50% з того, що ми виробили, хоча виробляємо в рази менше. Трошки більше цей показник по сировинних матеріалах», - додав експерт.
Окрім глобального зниження попиту, на виробництво та експорт української ГМК-продукції впливають ще деякі чинники.
По-перше, це нестабільність українського морського коридору. По-друге, збільшення логістичних витрат через зростання ставок морського фрахту, що робить нашу продукцію неконкурентоздатною.
«Наприклад, вартість руди, яку ми відправляємо до Китаю, у порівнянні з рудою бразильською чи австралійською, у 3-6 разів вища через ціни на фрахт суден», - пояснив Зінченко.
Водночас українська продукція програє по ціні російській, наприклад, чавуну.
«Європа зменшує закупівлю українського чавуну і збільшує – російського. Вони вже вибрали всю квоту на цей рік по їхньому чавуну. Тому що він дешевший, зрозуміло, з яких причин», - зазначив експерт.
Ще одним фактором, що стримує розвиток вітчизняної металургійної галузі, залишаються торгові бар'єри. За словами Зінченка, сьогодні залишаються діючими низка антидемпінгових мит проти нашої продукції, запроваджених ще у 1990-х роках.
«Але головне – це скорочення попиту на металургійну продукцію. До війни ми експортували її у понад 90 країн. Через дорогу логістику такої можливості сьогодні не маємо, тому наш ринок - це Євросоюз. А там наразі спостерігається економічна стагнація», - резюмував експерт.
Як повідомлялося, металургійні підприємства України у вересні 2024 року скоротили виробництво основних видів продукції відносно показників серпня.