Між РФ та ЄС: Мая Санду проти Кремля - результати президентських виборів і референдуму в Молдові

У неділю, 20 жовтня, у Молдові відбулися президентські вибори разом із конституційним референдумом про вступ країни до ЄС. Чинній президентці Маї Санду не вдалося перемогти в першому турі.

За результатами підрахунку майже 100% протоколів, Мая Санду отримала 41,9% голосів. Це означає, що за два тижні відбудеться другий тур президентських виборів. Її головний суперник - кандидат від проросійської Партії соціалістів і колишній генпрокурор Александр Стояногло - отримав 26,3%. Він вихідець із Гагаузії - найбільш проросійсько регіону країни - й перебуває під слідством за корупцію та зловживання владою. А голова Партії соціалістів - колишній президент Молдови й давній друг Путіна Ігор Додон. На третьому місці на президентських виборах Ренато Усатий - колишній мер міста Бельці, популіст, який висловлюється як за нормальні відносини з Росією, так і з Заходом, - з 13,7% голосів.

Тож, як бачимо, як і чотири роки тому, так і на цих виборах Мая Санду протистоїть Кремлю. Росія кинула всі сили, щоб зірвати навіть не президентські вибори в Молдові, а саме конституційний референдум: якщо більшість жителів Республіки скажуть "так" вступу до ЄС, це прагнення запишуть до конституції країни. Й станом на пізній вечір неділі, 20 жовтня, здавалося, що все втрачено: за результатами підрахунку 85% голосів, лише 45% були за вступ Молдови до ЄС, у той час як 54% - проти. 

Але ці цифри не враховували результати з основних закордонних дільниць. На молдовську діаспору припадає приблизно 15% голосів. Проте й вони не зробили свою справу. Станом на ранок понеділка, 21 жовтня, за результатами підрахунку майже 100% голосів, за вступ до ЄС висловилися трохи більше 50% громадян. Відповідно інші майже 50% сказали "ні" змінам до конституції, які б передбачали євроінтеграцію країни. Тому, можна сказати, що цей раунд боротьби за Молдову Росія майже виграла, бо на зрив референдуму витратила десятки мільйонів євро. Але і це ще далеко не кінець. 

Що показали результати президентських виборів та референдуму в Молдові? Чому за членство країни в ЄС немає підтримки переважної більшості громадян? Читайте в матеріалі ТСН.ua. 

РФ кинула всі сили: дестабілізація Молдови

"Ми маємо чіткі докази, що злочинні групи, обʼєднавшись з іноземними силами (російськими - ред.) ставили за мету купити 300 тис. голосів, атакувавши нашу країну десятками мільйонів євро, брехнею й пропагандою", - заявила Мая Санду на брифінгу після закриття виборчих дільниць.

На перший погляд може здатися, що це гучна й екстраординарна заява президентки Республіки Молдова. Проте, ще за кілька місяців до виборів 20 жовтня влада неодноразово заявляла, що зірвати вибори намагалися сили, повʼязані з колишнім молдовським олігархом Іланом Шором, який переховується в Москві. Він один із головних кремлівських ставлеників, засуджений у Молдові за крадіжку 1 млрд євро з трьох банків країни. Це була дуже гучна корупційна справа, яка й привела до влади у 2016 році проросійського Ігоря Додона та Партію соціалістів. 

"Цей референдум не про євроінтеграцію. Це референдум щодо зміни конституції. Ми вважаємо, що змінювати конституцію в такий спосіб не можна, тому я і мої колеги не беремо в цьому участі", – заявив Ігор Додон у неділю, 20 жовтня, голосуючи на виборах. 

Не дивлячись на вкрай поляризоване суспільство та тотальне засилля російської пропаганди в Молдові, прокремлівські сили, зокрема й через Додона та його Партію соціалістів, доклали максимум зусиль, щоб зірвати голосування на президентських виборах і референдумі за вступ до ЄС, та забезпечити вигідні Москві результати. Так, у четвер, 17 жовтня, очільники Генерального інспекторату поліції і директор Служби інформації та безпеки Республіки заявили, що десятки молодих людей із Молдови пройшли інструктаж у Москві під приводом участі в культурно-туристичній програмі, щоб організувати масові заворушення на акціях протесту. 

"Деякі з цих молодих людей проходили навчання в іноземних інструкторів, пов'язаних із приватними військовими структурами "Вагнер" і "Ферма". Деяких відправили на більш серйозні тренування до Боснії і Герцеговини та Сербії. Навчання проходило переважно з початку вересня до середини жовтня", – розповіли в поліції.

На початку жовтня очільник нацполіції Молдови Віорел Чернаутяну заявляв, що лише у вересні силам (проросійському блоку "Победа" - ред.), що повʼязані з Іланом Шором, було переведено з Росії $15 млн на картки "Промсвязьбанку", який обслуговує Міноборони Росії, на здійснення дезінформації, провокацій та напади на держустанови в Молдові. Ті, кому переводили гроші, отримували вказівки через Telegram, як голосувати і поширювати неправдиву інформацію про ЄС.

Це підтверджує й розслідування порталу Ziarul de Gardă. Три місяці їхні журналісти працювали на російську мережу Ілана Шора під прикриттям, беручи участь у партійних акціях протесту, передвиборчих та агітаційних зустрічах, а також вербуючи нових прихильників поціновувачів "руського міра" через Telegram. Вказівки про те, як діяти, деколи надходили напряму телефоном із Москви. 

Майбутнє Молдови: що після виборів 

Ці президентські вибори в Молдові, перший тур яких відбувся разом із конституційним референдумом про вступ до ЄС, є мабуть найбільш важливими за всі роки незалежності країни. На початку жовтня соцопитування засвідчили зростання підтримки європейського вектору руху країни: від 57% у квітні до 63% у вересні 2024 року. Проте потужна російська дезінформаційна кампанія, яку Кремль розгорнув у Молдові, все ж спрацював: результати референдуму за конституційні зміни щодо вступу до ЄС - 50/50%. 

"Путінська Росія атакує вибори в Європі гібридним способом, за допомогою цілеспрямованого впливу, кібератак і дезінформації, яку поширює її армія ботів у соцмережах. Молдова кидає виклик небезпекам російського впливу. Вона звільнилася від задушливого шантажу російським газом (від грудня 2022 року Молдова не купує газ у "Газпрому", будучи технічно й комерційно інтегрованою в європейську енергетичну мережу - ред.). Крім того, були запроваджені судова й антикорупційна реформи. Берлін і надалі підтримуватиме Молдову на шляху до ЄС", - заявляла за кілька днів до виборів і референдуму в Молдові міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. 

Мая Санду неодноразово обіцяла привести країну до членства в ЄС вже до 2030 року. Саме тому конституційний референдум щодо членства Молдови в ЄС у неділю, 20 жовтня, був таким важливим. "Молдова перебуває на роздоріжжі, вирішуючи, рухатися їй у західну орбіту чи до Москви. Результати виборів не лише визначатимуть майбутнє нації, а й демонструватимуть, як далеко Росія зайде, щоб поширити свій вплив у Європі за межі України, й чи зможуть західні країни зупинити ці зусилля", - повідомляло напередодні видання Politico.

ТСН.ua вже писав, що, на відміну від України, Молдова не має спільного кордону з Росією. Сили оборони України зруйнували плани Путіна захопити Одеську область і пробити коридор до окупованого Росією Придністров’я з подальшою окупацією Молдови. Але це не означає, що в Кремлі поховали цю ідею. Наприкінці 2023 року головком армії Бельгії Мішель Гофман попереджав, що наступними цілями Москви можуть стати саме Молдова та країни Балтії. До того ж в окупованому Придністров’ї досі дислокується оперативна група російських військ (ОГРВ) чисельністю близько 1000 осіб – спадкоємиця радянської 14-ї армії – та 500 російських "миротворців", які, за версією Кремля, просто охороняють склад із понад 20 тис. тонн боєприпасів в селі Кобасна за 2 км від кордону з Україною.  

У лютому 2023 року Мая Санду заявляла, що Росія готувала в Молдові держпереворот за участі громадян Росії, Білорусі, Сербії та Чорногорії, "плануючи знищити країну насильством". До цієї заяви Санду про підготовку перевороту в Молдові попереджав і Володимир Зеленський, передавши Кишиневу дані української розвідки. Після цього в Молдові змінили уряд і депортували групу сербських футбольних вболівальників. Сумнівів у тому, що Мая Санду переможе в другому турі президентських виборів немає. Проте розслаблятися владі Молдови точно не варто. Особливо напередодні парламентських виборів у 2025 році, на яких Мая Санду ризикує втратити свою більшість у парламенті. Якщо це станеться, Молдова ризикує піти шляхом Грузії, де проросійські сили при владі згорнули всі реформи й поставили хрест на євроатлантичній інтеграції країни, яка 26 жовтня обиратиме наступний парламент.