Гучний законопроєкт про дрова: чим лякали українців і що вирішив Зеленський

Українцям довелося б доводити, що їхні дрова "в законі", за допомогою документів, чеків і дозволів від місцевої влади.

Горезвісний законопроєкт про дрова став однією з найбільш обговорюваних тем серед українців. Ініціативу декларували як заходи, спрямовані на боротьбу з чорними лісорубами, алеі людям, які запасаються дровами в особливо великих обсягах, могла загрожувати кримінальна відповідальність. Загалом на дрова знадобилися б документи, а до тих, хто в умовах війни та складної через удари російських окупантів ситуації з енергетикою запасався ними на декілька сезонів, могли завітати правоохоронці.

Проте ініціатива Ради провалилася. В Офісі президента заявили, що Володимир Зеленський не підписуватиме спірний і скандальний законопроєкт.

Чому "дров'яний" законопроєкт викликав такий резонанс, що кажуть його автори, які наслідки загрожували українцям і що вирішив Зеленський, розбирався Главред.

Що відомо про законопроєкт про дрова

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9665 ще 10 жовтня. Документ пройшов усі етапи і був направлений на підпис президенту. Але глава держави зрештою вирішив його не підписувати.

За задумом парламентаріїв, закон мав допомогти боротьбі з чорними лісорубами і посилити відповідальність за незаконне зберігання деревини. Також потреба документа продиктована необхідністю адаптації національного законодавства до європейського.

Як українців лякали штрафами і кримінальними термінами за зберігання дров

Законопроєкт передбачав таке: якщо "незадекларованих" дров більше, ніж на 30 000 гривень, можна нарватися на штраф у розмірі від 34 000 грн. У разі серйозних збитків громадянину могла загрожувати кримінальна відповідальність у вигляді взяття під варту на термін до 5 років.

Умисне знищення дерев і чагарників, що спричинило тяжкі наслідки, могло призвести до кримінальної відповідальності на строк від 7 до 10 років.

Законопроєкт про дрова - приклад необдуманого рішення, сказав Главреду політичний та економічний експерт Тарас Загородній.

За його словами, перш ніж ухвалити документ, потрібно було подумати про те, як ініціатива буде реалізовуватися в поточних умовах.

"Парламентаріям варто було б розуміти, що навіть якщо цей законопроєкт ухвалено в рамках адаптації нашого законодавства до європейського, треба спочатку звернути увагу на рекомендації, якими супроводжуються подібні законодавчі ініціативи. Але в нас усе-таки люблять обирати найжорсткіші варіанти, не зважаючи на необхідність перехідного періоду, обставин у країні та інших аспектів", - зазначив Загородній.

Як Рада пропонувала підтвердити, що дрова "в законі"

Щоб підтвердити законне походження дров, українцям, згідно з ухваленим парламентом законопроєктом, знадобилося б показати низку підтверджень:

Де хотіли дозволити рубати дерева на дрова

У відповідь на резонанс один з авторів гучного законопроєкту депутат від Слуги народу Максим Павлюк вирішив прокоментувати суть документа. За його словами, текст передбачав, що якщо дрова належать людині або її сім'ї, вона могла це зробити і без документів.

Як говорив політик, походження деревини достатньо було довести шляхом надання фотографій або пояснень сусідів.

Які обсяги дров можна було б зберігати без порушення закону

За словами народного депутата, депутати пропонували зберігати без документів 30 кубометрів соснових дров або 15 кубометрів дубових дров.

"Іншими словами, для особи не було б жодної відповідальності за зберігання 30 м куб. соснових дров, або 15 м куб. дубових. Це той обсяг, який потрібен домогосподарству на опалювальний сезон, і навіть трошки з запасом", - запевняє Павлюк.

Коли наставала кримінальна відповідальність

Також депутат уточнив, що кримінальна відповідальність громадянину загрожувала в тому разі, якщо він зберігав би від 30 кубометрів дров без документів. Згідно з оцінками парламентарія, на 5 місяців опалення житлового будинку витрачається до 10 кубометрів.

Зеленський не буде підписувати законопроєкт про дрова

Президент не підпише законопроєкт про дрова, а час на вето з технічних причин уже минув, сказав радник глави держави Дмитро Литвин увечері, 5 листопада, на тлі бурхливої хвилі обговорення ініціативи.

"Президент не буде підписувати цей закон", - підкреслив чиновник.

Законопроєкт про дрова не на часі - експерт

Ухвалений Радою законопроєкт, який вирішив не підписувати Зеленський, міг призвести до низки проблем, вважає Тарас Загородній. Українці, які масово заготовляють дрова перед холодною зимою, були б обурені, а ціни на дрова б зросли.

"Причому очевидно, що формулювання законопроєкту могли призвести насамперед до зловживань працівників правоохоронних органів щодо громадян і тих, хто займається заготівлею деревини - лісопилок і підприємств, пов'язаних із цією сферою", - сказав аналітик.

"Закон не повинен діяти в період воєнного часу"

Рішення Зеленського не підписувати закон цілком обґрунтоване. До законопроєкту мають бути внесені зміни, пов'язані з термінами його набуття чинності, вважає Тарас Загородній. Такий закон не повинен працювати у воєнний час.

"У законопроєкті має бути присутній чіткий порядок, коли він має вступати в дію. Безумовно, такий закон не повинен діяти в період воєнного часу. Навіть у тому випадку, якщо в України є певні зобов'язання перед Європейським Союзом... На мій погляд, у ситуації, що склалася, найкраще, що може зробити президент, - не підписувати законопроєкт. Інакше всі шишки через такий документ посиплються на нього", - каже експерт.

Читайте також: