Telegram зберігає лідерство серед соцмереж у споживанні новин, але зростає занепокоєння щодо розповсюдження фейків, — дослідження USAID-Internews

У 2024 році аудиторія соціальних мереж в Україні зросла на 8% до 84%. «Телеграм» продовжує залишатися основною соціальною мережею для спілкування та споживання новин, демонструючи зростання щодо охоплення. Для отримання новин месенджер обрали 73% опитаних, а для спілкування — 81%. Про це йдеться у щорічному дослідженні USAID-Internews «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році», презентованого сьогодні в «Укрінформі».

Користування соціальними мережами для спілкеування та отримання новин в Україні

Зазначено, що показники «Телеграма» значно перевищують показники інших соціальних мереж.

Використання відоплатформи «Ютуб» збільшилось як у контексті загального залучення — на 15% до 47%, так і в контексті споживання новин — на 3% до 19%.

Із 15% до 12% знизився інтерес до новин респондентів у «Вайбера», а також в «Інстаграма» — з 10% до 7%.

Більше особливостей у користуванні соціальними мережами виявило проведення фокус-груп.

Респонденти, які довіряють «Телеграму» більше, ніж іншим джерелам інформації, водночас мають побоювання щодо легкості розповсюдження неправдивих новин, відтак здебільшого вони використовують одразу декілька різних телеграм-каналів для перевірки новин.

51% респондентів негативно ставиться до можливої заборони «Телеграма»

Аудиторія  негативно ставиться до можливої заборони «Телеграма», бо вважає це утиском свободи слова або обмеженням права людини на отримання інформації. Половина опитаних вважає, що держава не повинна втручатись у діяльність «Телеграма», натомість кожен третій зазначає, що необхідно встановити правила його роботи. У разі заборони цієї соціальної мережі аудиторія має намір спостерігати за тими ж блогерами таканалами на інших платформах або користуватись телеграмом в обхід блокування, інша половина — шукатиме нові джерела інформації.

У «фейсбука» відзначається зниження інтересу більшості респондентів як до джерела новин, часто зазначають, що використовують тільки для спілкування з друзями. Декілька респондентів використовують його як джерело новин тільки свого району. Серед респондентів, віком 18-30 років, таких, які використовують соцмережу для отриманян новин не виявилося, посилаються на «застарілий та незручний формат».

«Ютуб» у респондентів всіх вікових категорій та регіонів викликає зацікавлення як джерело для перегляду розважальних програм, фільмів та музикальних кліпів, а також для перегляду відео за уяасті блогерів, експертів, лідерів думок.

«Вайбер» майже не використовується як джерело новин. Лише окремі респонденти, віком від 40 років, використовують його, маючи підписку на канал «Блискавка». Інтерес респондентів до «Вайбера» як джерела для спілкування теж продовжує зменшуватись.

«Інстаграм» здебільшого використовується респондентами молодшого та середнього віку для розважального контенту. Але посилюється тенденція, що ця соціальна мережі пропонує і новинний контент, який респонденти готові сприймати.

«ТікТок» стає більше поширеним, в тому числі для споживання новин. Особливо активно його використовують люди середнього віку. Респондентів приваблює, що новинні ролики подаються в легкій та зрозумілій формі, відео короткі, але концентровані за змістом. Інформаційний контент змішується/чергується з розважальним. У той же час респонденти відзначають циркуляцію новинного контенту, який часто є маніпулятивним, підіймає теми «зради», висмикує новини з контексту.

• Читайте також: Найбільш надійним джерелом інформації для українців залишаються родина й друзі, — дослідження USAID-Internews

Дослідження продемонструвало, що частка учасників групових чатів значно зросла у 2024 році. Майже 40% користувачів соціальних мереж споживають новини, поширені їхніми знайомими у таких чатах, а кожен третій користувач — ділиться новинами зі своїм оточенням у групах.

Споживання новин у групових чатах

Більшість українців обізнані про потенційні ризики користування соціальними мережами, але тільки кожен третій володіє інформацією про конкретні способи захисту.

Обізнані про конкретні можливості захисту в переважній більшості використовують відповідні налаштування.

Дослідження «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році» було виконано дослідницькою компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews Network, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження — вивчити звички українців щодо споживання медіа, виміряти їх довіру до медіа та вразливість до іноземних інформаційних маніпуляцій і втручань.

Під час дослідження було опитано 3 000 респондентів у містах України з населенням 50 000+ у Київській, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.

Були проведені очні інтерв'ю, а також фокус-групи та інтерв'ю з такими групами українців: мешканці невеликих населених пунктів, розташованих поблизу бойових дій; внутрішньо переміщені особи; військовослужбовці Збройних сил України; українці, переміщені до Польщі, Німеччини, Чехії, Італії, Іспанії, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Румунії та Болгарії; мешканці тимчасово окупованих територій та/або територій, де точаться активні бойові дії (Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області).

Інтерв'ю та фокус-групи проводилися з травня до липня 2024 року.

Читайте також:

• Кирило Буданов назвав Telegram загрозою національній безпеці України
• Герасим’юк: Зараз в Україні не йдеться про повну заборону Telegram, але його треба регулювати
• У парламенті зареєстрували законопроєкт про регулювання «платформ загального доступу до інформації», зокрема Telegram
• Комітет гуманітарної та інформполітики вирішив доопрацювати законопроєкт про регулювання телеграму

  Фото: Telegram / Getty Images